Україна й Росія все ще не готові укласти мир, який здався б програшним. Обидві сторони переконані: треба продовжувати воювати. Про це пише колумніст The Times Марк Урбан, який називає нинішню війну для України боротьбою за виживання — і водночас політичним випробуванням на межі існування для президента Володимира Зеленського.
Для кремлівського диктатора Володимира Путіна — це війна, яку він сам розв’язав, але вже не може зупинити. Ставки занадто високі, а втрати — колосальні. Тому він, як зазначає Урбан, все ще намагається домогтися «успішного результату».
Багато хто очікував, що з приходом Дональда Трампа у Білий дім почнеться дипломатичний зсув. Але переговори, що тягнулися від Стамбула до Вашингтона, лише показали: жодна зі сторін не відчуває себе переможеною і не готова до серйозних поступок.
За словами Урбана, обидві сторони мають свої «теорії перемоги» — і спираються на різні ресурси: Україна на технології та міжнародну підтримку, Росія — на кількість людей і виробництво.
Кремль цього літа кинув величезні сили на прорив фронту. Наступ виявився кривавим: до 250 тисяч загиблих російських військових за приріст лише 0,4% української території. Навіть якщо вірити «помірним» цифрам у 150 тисяч, ціна — астрономічна.
Москва все ще сподівається, що її «тактичні новації» й мобілізаційні ресурси виснажать Україну. Про це свідчить і нещодавнє рішення Держдуми дозволити вибірковий призов резервістів у 2026 році.
Водночас Україна робить ставку на дальні удари. За даними Києва, дрони вже вивели з ладу до 38% потужностей російських НПЗ. Навіть якщо реальні втрати становлять близько 10%, ефект усередині Росії відчутний — черги на заправках, дефіцит палива, зростання цін.
Росія ж відповідає масованими атаками на українську енергетику. У неї більше дронів і боєприпасів, тому ризики прориву ППО вищі.
На економічному фронті ситуація теж загострюється. Рішення Дональда Трампа запровадити санкції проти «Роснефти» й «Лукойлу» б’є по головному джерелу доходів Кремля. Уже видно, що Індія й Китай шукають інші шляхи постачання. Це може свідчити про те, що Трамп — принаймні тимчасово — рухається у бік підтримки України та ЄС.
Втім, проблеми не лише у Москви. Україна теж стикається з фінансовими труднощами: ЄС досі не погодив остаточне рішення про використання заморожених російських активів для допомоги Києву.
Тож, як підсумовує The Times, обидві сторони зайшли надто далеко, щоб відступити. І хоч війна давно втратила вигляд «військової кампанії» — вона перетворилась на виснажливу боротьбу на всіх фронтах — жодна зі сторін не готова поставити крапку.
