Україна розробляє нову зброю для ЗСУ на базі штучного інтелекту – ЗМІ

Система, що отримала назву Styx, управляє мережею розвідувальних та ударних дронів як великих, так і малих у повітрі та на землі.

В Україні кілька стартапів розробляють системи штучного інтелекту, які допоможуть керувати величезним флотом безпілотників. Це виводить військові дії на незвідану раніше територію, оскільки воюючі сторони прагнуть отримати технологічну перевагу у бою. Про це пише інформаційне агентство Reuters.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Україна сподівається, що розгортання дронів з ІІ по всій лінії фронту допоможе їй подолати глушення сигналу з боку росіян, що посилюється, а також дозволить БПЛА працювати у великих групах.

Розробки ІІ для безпілотників в Україні переважно розділені між візуальними системами, що допомагають ідентифікувати цілі та спрямовувати на них безпілотники, картографією місцевості для навігації та більш складними програмами, що дозволяють БПЛА діяти взаємопов’язаними “роями”.

Одна з компаній, що працюють у цьому напрямі, Swarmer
розробляє програмне забезпечення, що поєднує безпілотники в мережу. Рішення можуть прийматися миттєво всією групою, а людина лише даватиме дозвіл на автоматичні удари.

“Коли ви намагаєтеся збільшити масштаби (за допомогою пілотів-людей), це просто не працює… Людям практично неможливо керувати роєм із 10 або 20 дронів або роботів”– сказав Reuters генеральний директор Swarmer Сергій Купрієнко.

За його словами, у той час як пілоти-люди важко справляються з операціями, в яких беруть участь понад п’ять безпілотників, ІІ зможе обробляти сотні. Система, що отримала назву Styx, управляє мережею розвідувальних та ударних дронів як великих, так і малих у повітрі та на землі.
За його словами, кожен дрон зможе планувати свої дії та передбачати поведінку інших у рої.

За словами Купрієнка, автоматизація не лише розширить масштаби операцій, а й допоможе захистити пілотів безпілотниківякі діють поблизу лінії фронту та є пріоритетною метою для ворожого вогню.

Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Семюел Бендетт каже, що системам управління безпілотниками з ІІ, швидше за все, буде потрібна присутність людини, щоб запобігти помилкам при виборі мети.

ІІ вже використовується в деяких далеких ударах українських безпілотників, націлених на військові об’єкти та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів углиб території Росії.

Один із українських чиновників, говорячи на умовах анонімності, розповів Reuters, що в атаках іноді бере участь рій з приблизно 20 дронів.

Основні безпілотники летять до мети, а завдання решти — знищити чи відвернути засоби протиповітряної оборони на шляху. Для цього вони використовують штучний інтелект під контролем людини, яка допомагає виявити цілі чи загрози та спланувати можливі маршрути, додало джерело.

Потреба в дронах з ІІ стає все більш нагальною у міру того, як обидві сторони впроваджують системи радіоелектронної боротьби, які порушують сигнали між пілотами та безпілотниками.

“Ми вже працюємо над концепцією, згідно з якою в найближчому майбутньому на лінії фронту не буде зв’язку між пілотом та БПЛА”— каже Макс Макарчук, керівник напряму ІІ у Brave1, акселератор оборонних технологій, створений українським урядом.

За словами Макарчука, відсоток БПЛА, які вражають ціль, постійно знижується. Більшість FPV-систем зараз мають відсоток влучення в ціль 30-50%, а нових пілотів цей показник може становити лише 10%. За прогнозами, FPV-безпілотники, керовані штучним інтелектом, зможуть вражати цілі з ймовірністю близько 80%.

Ключовим завданням для українських виробників є створення дешевої системи прицілювання з ІІ для дронів. Це дозволить масово розгорнути її вздовж усієї лінії фронту протяжністю 1000 кмде щотижня використовуються тисячі безпілотників FPV

Витрати можна знизити, запустивши програми ІІ на Raspberry Pi, маленькому дешевому комп’ютері, який набув світової популярності за межами освітніх цілей, для яких був створений.

Макарчук сказав, що, за його оцінками, вартість встановлення простої системи наведення на ціль, яка фіксуватиметься на об’єкті, видимому камерою дрону, становитиме лише близько 150 доларів на один апарат.