Президент Володимир Зеленський визначив пріоритетні завдання для українських дипломатів та оприлюднив плани щодо часових меж закінчення бойових дій.
Глава держави повідомив, що Україна максимально активізує зусилля для завершення війни проти РФ до зими 2026 року, спираючись на санкційний тиск, дипломатичну підтримку та допомогу міжнародних союзників. Попри ці наміри, він визнав, що російський режим готує додаткову мобілізацію та планує нові обстріли, намагаючись затягнути воєнний конфлікт.
Стратегія завершення війни та дипломатичний фронт
Ключовою темою наради послів у столиці стало обговорення шляхів до миру. Зеленський закликав дипломатичний корпус зосередити роботу на взаємодії з урядами країн-партнерів для пришвидшення завершення агресії. Президент зауважив, що конкретні дати наразі назвати складно, адже результат залежить від цілої низки синхронних дій.
“Цього року ваше завдання – дати максимальну підтримку зовнішньому треку у відносинах з партнерами для уряду України”, – наголосив Зеленський.
Читати більше: Україна та США фіналізують документ про завершення війни: Зеленський розкрив деталі угоди
Президент підкреслив, що тиск партнерів має стати настільки відчутним для Москви, щоб там не залишилося альтернативи миру. Він відверто заявив, що керівництво Кремля продовжує готуватися до тривалого конфлікту.
“Ми будемо дуже старатися, щоб це сталося до зими, восени, але ми чітко розуміємо, з ким ми маємо справу і що Путін сподівається затягувати цю війну і надалі. Він готує у себе мобілізацію і нові удари. Ми бачимо справжні наміри Росії, об’єднуємо партнерів і тиснемо на агресора”, – зазначив президент.
Новий проєкт FREJYA для захисту неба
Важливим елементом безпеки держави глава держави назвав впровадження розробки FREJYA. За словами Зеленського, для повного захисту неба від балістичних загроз Україні необхідно мати не менше ста подібних систем. Ініціатива передбачає розвиток трьох напрямків, зокрема в межах трансатлантичної співпраці зі США, подробиці яких поки що не розголошуються.
“Що стосується НАТО, інших інституцій – ми будемо відкриті з цією системою у разі успішності цієї системи для того, щоби ділитися усіма навичками з країнами-партнерами, але передовсім ми повинні знати – нам з вами таких систем 100 потрібно, щоб закрити Україну”, – пояснив лідер держави.
Президент висловив переконання, що українські розробки, перевірені реальними бойовими умовами, можуть стати частиною спільного європейського щита.
“Наша Freyja може стати спільною для Європи системою, спільним захистом. Freyja буде швидкою у виробництві й перевіреною війною”, – додав Зеленський.
Проблема дефіциту засобів ППО
Розвиток власного проєкту FREJYA має компенсувати нестачу наявних засобів, передусім ракет до систем Patriot. Президент зауважив, що глобальний попит на ці боєприпаси перевищує виробничі можливості, а рішення щодо їх передачі нерідко мають політичний підтекст.
“Ми знаємо, що Сполучені Штати Америки стараються розширити виробництво і задовільнити цей попит, але – це час. Дуже складно, але це час, і, якщо чесно, багато в чому – політика. Допомога Петріотами – це завжди політичні рішення, за які доводиться боротись. Також Європа має свої антибалістичні системи і буде більше, теж з часом. Але, зважаючи на реальну ситуацію в світі, зараз ми можемо сказати, що кожен антибалістичний проєкт потрібен. Жоден з тих, які існують на цей час, не є спробою когось витіснити чи щось замістити. FREJYA суттєво доповнить, посилить спроможності, і як і є, і які ще будують”, – пояснив президент.
Зеленський наголосив, що ворожа тактика ударів по цивільних об’єктах демонструє світу руйнівну силу балістики, що змушує глобальних гравців переглядати свої підходи до оборони.
Читати більше: Диктатор не чує аргументів: Зеленський розкрив деталі розмов про завершення війни
Міжнародна коаліція та кадрові зміни
До антибалістичної коаліції FREJYA вже долучилися десять держав та дванадцять компаній. Україна створює пускові установки самостійно, проте потребує співпраці у сфері сенсорів та радарів. Президент також анонсував спеціальне засідання РНБО для аудиту планів стійкості регіонів, за результатами якого будуть ухвалені кадрові рішення, зокрема призначення Ігоря Клименка секретарем РНБО.
Також оголошено, що Рустем Умєров очолить Службу зовнішньої розвідки, що дозволить йому ефективніше координувати питання оборонного експорту та дипломатичні перемовини. Окрему увагу президент приділив програмі Drone Deals, яка вже об’єднує дев’ять країн-партнерів у довгостроковому оборонному партнерстві.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
