Війна в Україні фактично трансформувалася у протистояння міст та логістичних баз, беручи до уваги типи цілей, які обираються для атаки. Зараз відбувається систематичне виснаження ресурсів ворога. Оскільки обидві сторони все ще мають значні запаси, такий формат воєнних дій може розтягнутися на тривалий час.
Як вплинути на позицію агресора
Для прискорення завершення конфлікту та спонукання агресора до переговорів критично важливу роль відіграє вітчизняна балістична зброя. Якщо у відповідь на обстріли української столиці російські міста стикнуться з аналогічними ударами, що ізолюють Москву від комунікацій, це може спричинити соціальні потрясіння, подібні до подій 1917 року. До того ж прийдешня зима для громадян країни-агресорки може стати значно складнішою, ніж для українців, через ризик занурення РФ у «темні часи» внаслідок влучних атак.
Такий аналіз в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA зробив військовий експерт Владислав Селезньов.
– Поточна ситуація демонструє, що пріоритетом для обох сторін стало завдання максимальних матеріальних збитків та нищення ворожих ресурсів, на що звертав увагу Віталій Портников. Чи бачите ви суттєві відмінності у веденні бойових дій зараз порівняно з ситуацією кілька місяців тому?
– Багато фахівців називають нинішні події «війною міст». Це пояснюється тим, що лінія фронту не обмежується лише безпосереднім зіткненням військ. Вся територія нашої держави та європейська частина Російської Федерації сьогодні є театром воєнних дій.
Читати більше: Зеленський анонсував удари по російських пускових установках балістичних ракет
Українські сили застосовують тактику «міддл-страйків» та «діп-страйків», завдаючи ударів по військових об’єктах, критичній інфраструктурі та енергетичних потужностях РФ. Останнім часом до цілей додалися і великі маркетплейси.
Зі свого боку Москва, атакуючи наші оборонні та промислові об’єкти, часто поціляє у цивільні споруди, руйнуючи соціальну інфраструктуру та вбиваючи мешканців. Це, на жаль, не є новиною. Очільнику Кремля байдуже до супутніх втрат, адже головним для нього залишається спроба досягти успіху шляхом масованих ракетних атак та застосування дронів.
Чи змінить це підхід Кремля
Чи досяг Путін своїх цілей за чотири з половиною роки повномасштабного вторгнення? Очевидно, що ні. ЗСУ зберігають стійкість, продовжуючи успішно тримати стратегічну оборону та знищувати ворожу техніку та особовий склад.
Тому, аналізуючи це, можна стверджувати, що російське керівництво навряд чи змінить свої підходи під тиском нашої концепції далекобійних ударів. Росія має достатньо ресурсів, а рівень терплячості російського суспільства дозволяє Кремлю продовжувати бойові дії, попри погіршення умов життя населення.
Читати більше: В Україні запровадили новий порядок надсилання повісток поштою
Звідси постає запитання: чи доцільно витрачати дефіцитні ресурси на удари, наприклад, по Wildberries? Можливо, варто зосередитися на знищенні російського оборонно-промислового комплексу, зокрема на виробництві балістики?
Півтора року тому я був прихильником зосередження саме на знищенні військових ресурсів РФ. Проте атаки на нафтопереробні підприємства, нафтобази та логістичні вузли довели свою ефективність, оскільки вони прямо впливають на забезпечення російської армії. У ворога поступово відчувається дефіцит засобів, а результати дій окупантів на фронті стають дедалі менш успішними.
Тому війна складів триватиме, але навряд чи призведе до стратегічного перелому, адже стійкість обох сторін залишається високою.
Нас підтримують міжнародні партнери, тоді як РФ отримує допомогу від Тегерана, Пхеньяна, а Китай здійснює постачання продукції подвійного призначення. Це свідчить, що конфлікт триватиме довго. Попри загибель цивільних та руйнування, масштабні зміни на полі бою відбуваються повільно.
Українці мають безцінний досвід стійкості, переживши чотири важкі зими. Росіяни, окрім локальних проблем у Бєлгороді, такого досвіду не мають. Можливо, на мешканців РФ очікують сюрпризи, адже ми розвиваємо власні дронові системи.
Щодо балістичної зброї, то вдячність компанії Fire Point слід висловлювати тоді, коли вона реально почне знищувати ворожу військову інфраструктуру.
– Враховуючи ескалацію, чи бачите ви сценарій швидкого закінчення війни?
– Україна демонструє здатність до високоточних ударів у відповідь на те, що РФ почала нищити нашу цивільну логістику — термінали «Нової пошти» чи склади «Розетки». Це дзеркальна відповідь.
Для пересічних росіян це болісно, бо війна стає реальною не лише на екранах, а й у побуті. Втім, чи призведе це до повалення Путіна — поки незрозуміло. Проте, згадаємо історію 1917 року, коли перебої з постачанням їжі призвели до соціального вибуху. Можливо, слова Зеленського про «острів Москва» вказують саме на це: руйнування логістики навколо столиці може спричинити соціальні потрясіння.
Навіть при створенні ворогом багаторівневої ППО, він не здатний захистити всі критичні об’єкти на європейській частині РФ. А оскільки українські конструктори працюють над зброєю з дальністю понад 5-10 тисяч кілометрів, у мене для росіян погані новини. Якщо Москва не обере мирний шлях, майбутня зима з перебоями в енергопостачанні та зв’язку стане для них надскладною. Вікно можливостей для переговорів, імовірно, відкриється ближче до кінця листопада, і до того часу ми повинні завдати максимально болючих ударів. А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
