У країнах Балтії зростає занепокоєння через можливу ескалацію з боку Росії на тлі частіших порушень повітряного простору та вторгнень дронів. Про це свідчить офіційний лист до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, у якому представники країн Балтії, Польщі та Фінляндії закликали ЄС посилити безпеку східного флангу.
Видання отримало доступ до листа, який 30 липня підписали єврокомісари від Литви, Латвії та Естонії Андрюс Кубілюс, Валдіс Домбровскіс і Кая Каллас, а також представники Польщі та Фінляндії.
Тривожний сигнал
Цей лист до фон дер Ляєн став одним із тривожних сигналів цього літа, після чого 25 серпня відбувся несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Джерела видання підтвердили, що Реткліфф закликав Кремль утриматися від ескалації щодо союзників США – Естонії, Латвії та Литви.
Раніше The Wall Street Journal із посиланням на американську розвідку повідомляло, що Росія може вже восени спробувати перевірити готовність НАТО реагувати на обмежене вторгнення.
У листі представники п’яти країн заявили про “погіршення безпекового середовища” та зростання кількості випадків порушення повітряного простору і проникнення безпілотників. Вони наголосили, що такі інциденти вже негативно впливають на ділове середовище та впевненість населення у власній безпеці.
Водночас балтійські дипломати, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, підтвердили отримання додаткових розвідданих про можливі російські операції під чужим прапором, хоча ознак неминучої військової атаки на той момент не спостерігали.
Читати більше: Чи може Росія напасти на НАТО: Трамп зробив несподівану заяву після візиту директора ЦРУ до Москви
За їхніми словами, загроза також не обов’язково обмежується Балтійським регіоном. У країнах НАТО вже фіксували випадки причетності Росії до диверсій, підпалів, замахів на убивства та вторгнення дронів на території Німеччини, Польщі і Словаччини.
Що країни Балтії просять у ЄС
У листі підписанти наголосили, що потрібно спрямувати близько 115 мільярдів доларів на зміцнення ділового й інвестиційного середовища у прифронтових державах Євросоюзу.
Представники п’яти країн також закликали створити можливості для швидкого реагування на перебої з енергопостачанням, захистити критично важливу електричну та газову інфраструктуру, сформувати регіональні запаси необхідних товарів і засобів цивільного захисту, а також розвивати укриття та евакуаційну інфраструктуру.
Окрему увагу пропонується приділити готовності до гібридних, кібернетичних, диверсійних, електронних та інформаційних атак. Також автори листа закликали всю Єврокомісію восени відвідати одну з країн східного флангу, щоб на місці оцінити зростання загроз.
Балтійські країни посилюють оборону, але стикаються з проблемами
Естонія, Латвія та Литва протягом тривалого часу готуються до різних сценаріїв російської агресії. Усі три країни вже досягли або наближаються до встановленої НАТО цілі щодо витрат на оборону на рівні 5% ВВП до 2035 року.
Балтійські країни також активно розвивають технологічні рішення для протидії сучасним загрозам. Зокрема, естонська компанія DefSecIntel Solutions використовує штучний інтелект для аналізу зображень і збору розвідувальної інформації. Її технології застосовуються для захисту кордонів Естонії та ще близько десятка країн.
Інший естонський стартап Wayren розробив програмне забезпечення для смартфонів, планшетів та інших пристроїв, яке має захищати обмін даними на полі бою від зовнішнього втручання.
Видання зазначає, що в листі до Урсули фон дер Ляєн майже не згадується так звана “стіна дронів” – проєкт створення вздовж східного кордону ЄС системи датчиків, радарів та засобів перехоплення безпілотників. Попри активне обговорення цієї ініціативи торік, практична реалізація проєкту залишається обмеженою через фінансові, технічні та юридичні проблеми.
Ще однією проблемою залишається Rail Baltica – залізничний проєкт, який має з’єднати Балтійські країни з Польщею та рештою ЄС. Його розглядають не лише як транспортний, а і як стратегічний військовий коридор, необхідний для швидкого перекидання військ і техніки НАТО в регіон. Однак реалізація проєкту затримується.
Особливе значення має район Сувалкського коридору – вузької ділянки між Польщею та Литвою, яка розташована між Білоруссю та російським Калінінградським анклавом. Військові планувальники вважають, що в разі масштабного конфлікту Росія може спробувати перерізати цей коридор.
Литва вже почала підготовку до створення нового військового полігону поблизу села Капчямієстіс. Там планують забезпечити можливість одночасних навчань до 4 тисяч литовських військових та військовослужбовців країн НАТО.
Оборонні заходи також посилюються на кордонах Латвії, Литви та Польщі з Білоруссю — там будують паркани, укріплення та рови, які мають перешкоджати як можливому військовому проникненню, так і нелегальному перетину кордону.
Водночас колишній командувач Збройних сил Литви Валдас Туткус поставив під сумнів достатність нинішніх заходів, зазначивши, що сучасна війна дедалі менше залежить від танків.
“Ми купуємо 1000 вантажівок. Ми будуємо оборонну лінію, хоча добре розуміємо, що сучасна війна не ведеться танками”, – сказав він виданню “Current Time”.
Насамкінець, президент Латвії Едгарс Рінкевич заявив, що візит директора ЦРУ до Москви не вплинув на оцінку військової загрози з боку Росії для країн Балтії. І хоча наразі безпосередньої загрози вторгнення РФ немає, однак ризики диверсій, кібератак та інших гібридних операцій зберігаються.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
