Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону Айдар Євген Дикий в інтерв’ю Radio NV — про досі не підтверджене офіційно знищення Росією двох пускових установок ЗРК Patriot на сході і досі не вирішену владою проблему — мобілізацію.
— Росіяни заполонили українські соцмережі одним відео того, начебто як уражаються наші пускові установки Patriot. Десь тиждень тому було начебто ураження HIMARS. Я цілком припускаю, що ці ураження були правдивими. Будь-яка техніка може втрачатися під час війни. Але як вам здається, суто психологічно, морально, чи варто пояснювати людям, що ми це втрачаємо? Чи взагалі не варто говорити про наші втрати?
— Враховуючи, що росіяни все одно викладають це відео, і воно насправді є достатньо переконливим. Чесно кажучи, я їх доволі уважно вивчав в обох випадках. На жаль.
До речі, ми офіційно і не спростовуємо, офіційно ми просто мовчимо.
Але неофіційно… Слухайте, ну так, є вражений HIMARS. І так, є вражені дві установки Patriot. І там відео не залишає сумнівів, якщо чесно. А що тут такого? На жаль, це війна. На війні завжди є втрати. І на війні не тільки ми воюємо, а ворог воює проти нас. І не буває такого, аби одній стороні все весь час удавалося, а другій стороні нічого не вдавалося. Тоді би це не була війна, це була би «спеціальна операція». А це, на жаль, дуже тяжка війна.
І не буває такої техніки, яка була б абсолютно захищеною, яку неможливо вразити. Просто не існує такого.
Чому нас не дивує, що ми вражаємо, наприклад, літаки дальньої радіорозвідки, влаштовуємо цілий літакопад російській фронтовій авіації? А чому нас дивує, що в наших Повітряних сил, зокрема в нашої протиповітряної оборони, при цьому теж можуть бути втрати?
От це і називається війна. Це абсолютно, на жаль, нормально. У війни така норма, наскільки сама війна є ненормальним явищем.
Тому, чесно кажучи, не розумію, чому ми так уже абсолютно намагаємося замовчати ці речі. Втрати як втрати. Так, дуже болючі, як будь-яка втрата.
Чесно кажучи, для мене, наприклад, на цьому відео найгіршим було навіть не те, що вражена техніка, а те, що в цьому разі ураження були такими, що в екіпажів явно не було взагалі шансів вижити, на жаль. Це, знову ж таки, війна.
Нас не дивує, коли кожного дня гинуть піхотинці в окопах, а час від часу гинуть і бійці Повітряних сил, і артилеристи, як із HIMARS.
HIMARS у нас близько 40, і за весь цей час втрачений перший. Тут швидше треба дивуватися, що це сталося тільки зараз. Ми використовуємо HIMARS із літа 2022 року, коли перші машини доїхали. І вперше один втрачений. З Patriot ситуація, звичайно, гірша, бо вони буквально всі по пальцях лічені, нам їх дуже мало дають, кожна втрата дуже болюча. Але, а яка була альтернатива?
Альтернатива була — не використовувати Patriot біля лінії фронту. А в такому разі це означало би дати російській авіації абсолютно безкарно бомбами розносити нашу лінію оборони. Ясно, що було обрано, зараз вважаю, абсолютно правильне рішення — ризикувати.
Так, це був ризик, але до того як росіянам удалося вразити цю одну колону Patriot, які їхали, скільки вони вже втратили літаків?
Війна — це не про те, що в когось зовсім не буде втрат. Це про те, чиї втрати більші. І поки що втрати росіян — що від вогню наших HIMARS, що втрати російської авіації від наших Patriot, — набагато більші, ніж те, чим нам довелося за це заплатити.
