Росія продовжує масштабні атаки на українські міста, активно використовуючи ударні безпілотники, зокрема типу “Шахед” та нові модифікації дронів. У зброї ворога дедалі частіше виявляють сучасні західні компоненти виробництва 2025 року.
Попри санкції, Росія зберігає доступ до критичних технологій, що, за словами українських посадовців, потребує подальшого посилення обмежень. Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі “РБК-Україна”.
Що знайшли у російських дронах?
У російських ударних безпілотниках, які застосовуються для атак по території України, фіксують нові електронні компоненти західного виробництва, датовані 2025 роком.
За словами Власюка, у свіжих зразках дронів виявлено деталі, вироблені у Німеччині, Японії, Швейцарії, США, Тайвані та Великій Британії.
Це означає, що Росія продовжує знаходити доступ до західних технологій, незважаючи на обмеження. Саме тому санкційний тиск має постійно посилюватися і закривати такі канали постачання,
– зазначив Власюк.
Окремо Власюк звернув увагу на появу нових елементів у конструкції дронів, зокрема блоку активації Transit Brd. Також у безпілотниках і надалі фіксуються компоненти STMielectronics, попри міжнародний контроль за експортом технологій.
Водночас українська сторона зазначає певні результати санкційної політики: у нових російських дронах майже повністю відсутні компоненти з Нідерландів, що може свідчити про ефективність обмежувальних заходів та співпраці з партнерами. Власюк наголосив, що “далекобійні санкції” вже завдали Росії щонайменше 7 мільярдів доларів втрат лише у 2025 році.
Наразі триває робота над розширенням переліку критичного обладнання, зокрема для нафтопереробної галузі та інфраструктури транспортування нафти.
Наш підхід полягає у тому, щоб перекривати доступ до технологій, які використовуються у війні, і водночас зменшувати ресурси, що фінансують цю війну,
– зазначив він.
Де ще Росія бере зброю?
Росія продовжує отримувати військову підтримку з різних джерел, і мова йде не лише про прямі поставки від Ірану, Китаю та Північної Кореї. Про це заявляють українські та західні аналітики, наголошуючи, що система постачання для російського військово-промислового комплексу значно ширша.
За словами експерта , Іран забезпечує Росію військовими технологіями та безпілотниками, Північна Корея – артилерійськими боєприпасами та іншими видами озброєння, а Китай залишається ключовим постачальником компонентів подвійного призначення, які можуть використовуватися у виробництві зброї.
Водночас значна частина ресурсів, які опосередковано підтримують російську військову економіку, надходить через міжнародну торгівлю енергоносіями.
Попри санкції, окремі європейські країни продовжують закупівлю російського скрапленого газу та нафти, що приносить Росії десятки мільярдів євро щороку. Саме ці кошти частково спрямовуються на фінансування військового виробництва.
Що відомо про санкції проти Росії?
Навіть після 2022 року Європейський Союз не запровадив повного енергетичного ембарго проти Росії. Деякі санкційні рішення, зокрема щодо обмеження цін на нафту, також .
Окрему роль у підтримці російського військового потенціалу відіграють глобальні ланцюги постачання. Через складні схеми обходу санкцій до Росії потрапляють електронні компоненти, мікросхеми та обладнання, необхідні для виробництва ракет, дронів та іншого озброєння.
Росія використовує доходи від експорту енергоносіїв для закупівлі озброєння та компонентів у партнерів. Це дозволяє їй підтримувати виробництво зброї, попри міжнародні обмеження.
