Ситуація в Ірані стрімко загострюється і вже виходить на міжнародний рівень. Президент США Дональд Трамп відкрито пригрозив силовою відповіддю через жорстоке придушення протестів і масові вби вства цивільних. У Вашингтоні говорять про «дуже сильні варіанти» дій.
Про можливу відповідь США Дональд Трамп заявив журналістам на борту літака Air Force One. За його словами, військові вже аналізують сценарії втручання у ситуацію в Ірані.
“Військові вивчають це питання, і ми розглядаємо деякі дуже сильні варіанти. Ми будемо діяти рішуче. Здається, вб ито людей, які не повинні були бути вб иті”, — сказав Трамп.
Раніше Трампа поінформували про кілька можливих планів. Вони передбачають нейтралізацію іранських сил безпеки, які режим використовує для розгону протестів. У Білому домі паралельно розглядають і менш прямі методи тиску: кібератаки на військові об’єкти для зриву комунікацій, нові санкції проти енергетичного та банківського секторів, а також допомогу протестувальникам із доступом до супутникового інтернету.
Трамп окремо підтвердив, що хоче обговорити з Ілоном Маском можливість надання іранцям доступу до Starlink, аби вони могли обходити державну цензуру.
Водночас усередині адміністрації США немає повної згоди. Частина радників застерігає, що прямі удари можуть зіграти на руку іранській владі, згуртувавши населення навколо режиму або спровокувавши масштабну військову відповідь Тегерана. Додаткові брифінги з національної безпеки заплановані на вівторок.
Риторика з боку Ірану також жорстка. Спікер парламенту Мохаммад Багер Калібаф заявив, що у разі військових дій США американські бази стануть законними цілями.
“Ми не обмежимося лише реагуванням”, — наголосив він.
У відповідь Трамп попередив про наслідки будь-якого удару по силах США:
“Ми вдаримо по них з такою силою, з якою вони ніколи раніше не стикалися”.
Масові протести в Ірані тривають із кінця грудня 2025 року. Перші акції спалахнули 28 грудня в Тегерані після різкого падіння курсу національної валюти, яке боляче вдарило по бізнесу. Саме тому на вулиці спочатку вийшли торговці центрального ринку столиці.
Згодом до них долучилися продавці електроніки, студенти та представники інших соціальних груп. Неочікувано для влади серед протестувальників опинилися й ті, кого раніше вважали прихильниками режиму. У відповідь силовики застосували вогнепальну зброю, спецзасоби, фізичне насильство та масові затримання.
Ситуацію додатково загострив заклик спадкового принца Ірану Рези Пахлаві до загальнонаціональних страйків і активних вуличних акцій із метою паралізувати режим.
За останніми даними, внаслідок протестів в Ірані загинули понад 500 людей, ще понад 10 600 осіб були заарештовані.
