За словами депутата Бундестагу Родеріха Кізеветтера, Шольц і Трамп планують зустрітися з Путіним, але ці зустрічі не слід розглядати як підготовку до переговорів щодо врегулювання російсько-українського конфлікту.
Як пояснив політолог і директор аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов в коментарі для видання “Главред“, статуси Шольца і Трампа суттєво відрізняються. Шольц, за його словами, перебуває у статусі “кульгавої качки” без шансів на переобрання канцлером, тоді як Трамп 20 січня офіційно набуде повноважень президента.
“Тому, як казав Іван Степанович Плющ, “порівнюють порівнянне””, – наголосив експерт.
Золотарьов зазначив, що Шольц, ймовірно, обговорюватиме з Путіним питання, які турбують німецьких політиків і бізнес-спільноту. Німецька економіка, яка найбільше постраждала в ЄС через війну та зростання цін на енергоносії, нині перебуває на межі рецесії. Це є прямим наслідком витрат, спричинених російською агресією.
“Частина німецьких ділових кіл вважає одним із рецептів порятунку скорочення санкційного тиску на Росію та відновлення економічних зв'язків із нею, зокрема закупівель енергоносіїв, експорт німецької технологічної продукції (ні для кого не секрет, що значна частина газового та газокомпресорного обладнання виробляється в Німеччині – компанією Siemens). Можливо, про це і йтиметься на зустрічі Путіна і Шольца”, – припускає Золотарьов.
Політолог зазначає, що через відсутність впливу Шольца на Банкову, а також з огляду на ймовірність втрати ним посади, навряд чи його зустріч із Путіним торкнеться серйозних політичних питань. Таким чином, роль Шольца як посередника у переговорах між Києвом і Москвою практично нівелюється.
“У Німеччині на носі вибори, вони відбудуться в лютому, тому будь-які заяви і дії німців мають розглядатися через перспективу виборів. Також окремо потрібно подивитися, чи не видавав цей депутат Бундестагу, який говорив про нібито майбутню зустріч Шольца і Путіна, бажане за дійсне”, – вказує експерт.
Він також додає, що навіть якщо Шольц і вирушить до Путіна, це відбуватиметься в межах раніше згаданого контексту. Однак залишається відкритим питання, чи відбудеться цей візит взагалі.
“По суті, Шольц поїде до Путіна попрощатися. Плюс Німеччина – економічний гігант, але геополітичний карлик, і з цієї даності потрібно виходити”, – сказав він.
За словами Золотарьова, поки складно прогнозувати, про що саме домовляться Трамп і Путін, коли обговорюватимуть нову глобальну систему безпеки та розподіл сфер впливу. Це зумовлено тим, що Трамп ще не сформував команду й не має чіткої стратегії. Наразі більшість його заяв, як і заяв його оточення, можна розглядати як риторику виборчої кампанії, що пропонує спрощені рішення для складних проблем.
“Але ж Путін прагне зберегти вплив, зокрема й на Європу. Росія, а також Радянський Союз вкладали колосальні гроші в те, щоб економічно прив'язати Європу до себе. І ця стратегія була досить ефективною. Із зупинкою поставок газу через українську ГТС і з підривом Північних потоків виникли дуже серйозні проблеми”, – зазначив він.
Політолог наголошує, що Європа поступово скорочує залежність від російських енергоносіїв, проте Кремль не зупинив своїх зусиль. Торгівля завжди супроводжується політичним впливом, і це чітко проявляється в результатах виборів, де зростає підтримка євроскептиків. Вони переконані, що, наприклад, Німеччина не повинна сліпо слідувати курсу Вашингтона.
“По суті, це “права” риторика, економічний націоналізм. І зараз дуже великий ризик того, що Європа буде “орбанізуватися”. А це дає шанс і Китаю: адже там, де слабшає вплив Вашингтона і Брюсселя, як в Угорщині, серйозно представлені і китайські економічні інтереси (хоч і кажуть, що Орбан – “путінська маріонетка”). “Дипломатія чекової книжки” працює: найбільший завод із виробництва акумуляторних батарей для електромобілів, завод BYD – це все китайські інвестиції. І куди поїхав Сі Цзіньпін, коли був у Європі, – у Белград і Будапешт”, – вказує Золотарьов.
На його думку, нині триває боротьба за глобальний вплив. Путін прагне домовитися з Трампом про нові правила світопорядку, які мають замінити старий. Однак, експерт сумнівається в успіху цих спроб: або правила взагалі не будуть встановлені, або кожна сторона діятиме на власний розсуд. Як приклад він наводить ситуацію в Сирії, де Ердоган, Нетаньягу та інші гравці керуються своїми інтересами, що призводить до розриву країни.
“Для України все це загрожуватиме тим самим – побоююся, що ми опинимося в становищі Сирії, що наша країна теж буде розірвана. За моїми прогнозами, Донбас буде втрачено, значну частину Запорізької та Херсонської областей втрачено теж, і найближчими роками під контроль України ці території не повернуться. А це і означає, що країна буде розірвана. Дай Бог, щоб ми не втратили ще більше”, – резюмував аналітик.
Переговори з Путіним – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють, що Росія наполягає на проведенні переговорів з Україною виключно на основі своїх вимог, озвучених під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, і категорично відкидає будь-які компроміси. Зокрема, спікер Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко повторила умови, висунуті президентом Росії Володимиром Путіним.
Президент України Володимир Зеленський назвав “дуже наївними” припущення про бажання Путіна завершити війну, наголосивши, що такі припущення не мають жодних підстав. Зеленський підкреслив, що Україна готова до діалогу, але для цього необхідно перебувати в сильній позиції.
Депутат Бундестагу Міхаель Рот зазначив, що до реального припинення вогню в Україні ще далеко, оскільки Путін не виявляє готовності до серйозних переговорів.
