“Тоді теж із піснями йшли на фронт”, – Галлямов заявив, до чого неухильно рухається сучасна Росія

Рано чи пізно в Росії дозріє нещадний бунт, і по суті це буде повторенням історії, зазначив Аббас Галлямов.

У Росії колись точно почнеться бунт, і це буде чистим повторенням 1917 року, заявив російський опозиціонер, колишній спічрайтер Путіна Аббас Галлямов в інтерв’ю для YouTube-каналу “Зараз”.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

“У 1914 році, коли війна починалася, там було загальне тріумфування. Почитайте спогади про ті часи. Тоді теж з піснями і гармошками йшли на фронт, несли портрети государя-імператора і збиралися до Різдва бути вдома. А закінчилося тим, що цього самого государя спочатку скинули, а потім взагалі розстріляли. Нинішня Росія рухається у цьому напрямі”, – спрогнозував аналітик.

Також Галлямов зазначив, що протести дружин мобілізованих потихеньку починають виходити з-під контролю Кремля. Загалом ця історія розвивається не так швидко, як хотілося б, але майже за півроку російські дружини та матері зробили серйозний дрейф у бік більш вагомої опозиційності.

Як нагадав експерт, спочатку родичі мобілізованих були абсолютно лояльні до влади. Буквально у кожному своєму виступі вони наголошували, що загалом не проти “СВО”, але тепер цієї фрази вони вже не говорять, а про самого Путіна відгукуються без жодного пієтету, іноді навіть із грубими нотками. І якщо спочатку дружини говорили “замініть наших чоловіків іншими”, то тепер вони кажуть, що взагалі проти мобілізації і проти відправлення терміновиків на війну. Мовляв, якщо хочете, воюйте силами контрактників, набирайте людей, умовляйте, не більше. Взагалі сама риторика протестувальників у тому, що вони як жінки виступають за мир і не можуть апріорі підтримувати війну.

“Саме собою цей рух дружин і матерів не знесе режим. Вони ж не підуть на штурм Кремля, – наголосив Галлямов. – Але треба розуміти, що в нинішній ситуації, коли зламані всі “термометри” і “барометри”, які були в країні, і немає механізмів зворотного зв’язку, людям дуже важко судити про реальні суспільні настрої. Подібні протести як якийсь флюгер вказують напрямок справжньої громадської думки”.