Експерти у США практично б’ють на сполох
Колись шлюб був спільним стартом у дорослому житті, сьогодні ж — це «фінішна пряма» для тих, хто вже досяг фінансової стабільності. У сучасній Америці шлюб дедалі частіше стає привілеєм заможних, а не кроком до добробуту. Про це пише Главком з посиланням на The Wall Street Journal.
Від партнерства до показника статусу
Протягом століть шлюб виконував роль економічного договору — обіцянки стабільності, яку двоє людей створювали разом. Тепер усе навпаки: молоді американці розглядають фінансову безпеку як передумову, а не результат шлюбу.
Соціологи називають це явище «capstone-моделлю» — шлюб як «вінець» досягнень. Вона поступово витіснила стару «cornerstone-модель», коли люди одружувалися рано, а потім разом будували кар’єру й добробут.
«Спочатку досягни успіху, а потім одружуйся», — пояснює Бред Вілкокс, професор соціології Університету Вірджинії.
Ця зміна мислення призвела до того, що середній вік першого шлюбу у США зріс до 30 років у чоловіків і 29 у жінок, а частка одружених загалом знижується.
Шлюб — не для всіх: як гроші визначають особисте життя
Сучасний шлюб у США стає маркером фінансового успіху. Зміна парадигми посилює соціальну нерівність:
- Майнове розшарування. Рівень одружень серед американців із вищою освітою залишається значно вищим, ніж серед тих, хто не має диплома. Серед людей із нижчих двох третин доходів падіння шлюбності найпомітніше.
- Символ статусу. Люди не поспішають під вінець, поки не мають стабільної роботи, житла й фінансових гарантій — і очікують того самого від партнера.
- Батьківський капітал. У 37 років серед тих, хто виріс у заможних родинах, одружені близько 59%, тоді як серед вихідців із бідніших сімей — лише 30%. Так закріплюється спадкова перевага заможних.
Коли жінки заробляють більше
Зростання економічної незалежності жінок (вони складають близько 60% випускників коледжів) змінило динаміку стосунків. Частина чоловіків без вищої освіти натрапляють на труднощі у пошуку партнерки через нижчий рівень доходу.
«Колись чоловік був “годувальником”, і цього вистачало. Тепер планка набагато вища», — зазначає аналітик Річард Рівз.
Деякі жінки з високими доходами зізнаються, що сприймають менш забезпечених партнерів не як підтримку, а як тягар.
Покоління, яке відкладає шлюб, високо цінує автономію та самореалізацію, але водночас втрачає віру в партнерство як економічну чи соціальну необхідність.
Дослідження показують: пізніші й більш вибіркові шлюби дійсно стабільніші й рідше завершуються розлученням, однак їхня загальна кількість невпинно скорочується.
Шлюб у сучасній Америці перестав бути «квитком у стабільність» — тепер це ознака вже досягнутого успіху.
Для багатьох він став розкішшю, дозволеною тим, хто зміг піднятися вище фінансової планки. А для решти — символом мрії, яку дедалі важче собі дозволити.
