США пропонують Україні членство в НАТО, але вимагають виходу з Донбасу

США пропонують Україні членство в НАТО, але вимагають виходу з Донбасу

Спеціальні посланці очільника Білого дому Джаред Кушнер і Стів Віткофф під час непублічних перемовин представили українській стороні два варіанти припинення війни: вступ до Північноатлантичного альянсу в обмін на залишення Донбасу або фіксацію лінії зіткнення з наданням безпекових зобов’язань. Разом із тим в американській столиці звітують про зрушення в діалозі щодо захисту нашої держави за зразком 5 статті Альянсу, проте в Києві все ще очікують роз’яснень щодо реального наповнення цих обіцянок.

Аналітики з’ясували, які саме два шляхи завершення бойових дій розглядають у Сполучених Штатах, що містять у собі безпекові запевнення за моделлю статті 5 НАТО та з яких причин українська влада наполягає на чітких зобов’язаннях із боку західних союзників.

Які два сценарії завершення війни пропонують США

Як стверджують джерела, представники Вашингтона Джаред Кушнер і Стів Віткофф вели переговори щодо двох можливих планів виходу з війни разом із делегатами від України та європейських столиць.

Будьте першими в курсі головного
Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.
📱 Наші Shorts🔔 Підписатися
Ексміністр оборони Федоров отримав бронювання у фонді Сороса через три
Зеленський уперше відреагував на нічний масований удар: росіяни довго
Вибори під час війни: заява Федорова обурила ОП та розділила експертів
Трамп здатний нашкодити Україні на переговорах: Безсмертний розкрив пр
«Пасажирів було видно здалеку»: у Луцьку після удару РФ палали вагони
«Слідство триває» - поліція перевіряє оточення Гайден Панеттьєрі у спр
Помідори «як із бочки» без оцту: простий рецепт для 3-літрової банки
Росія може атакувати НАТО найближчими роками: у розвідці США розкрили
Сімейна драма Кличка та Панеттьєрі: чому боксер забрав опіку над доньк
Федоров вимагає від Зеленского публічно відповісти про корупцію в оточ

Перший варіант полягає в тому, що Київ відмовиться від утримуваних ним районів Донбасу, отримавши натомість повноправне місце в НАТО. Інший підхід базується на зупинці воєнних дій уздовж актуальної лінії зіткнення. За таких умов частина донбаських земель збережеться за Україною, а Вашингтон разом із європейськими партнерами надасть гарантії безпеки.

Утім, ці ініціативи наразі не перетворилися на узгоджену мирну угоду. Для втілення кожного з пунктів необхідна згода учасників процесу, тоді як бачення Києва та Москви стосовно кордонів і майбутньої архітектури безпеки є абсолютно протилежними.

Кремль, зокрема, продовжує вимагати повної відмови України від курсу на Північноатлантичний альянс, вилучення цих норм з Основного Закону та заборони на базування іноземного контингенту чи військової техніки блоку на українських теренах.

Що Кушнер сказав про гарантії безпеки за статтею 5

Окремим треком переговорного процесу виступає надання захисту за формулою колективної оборони. Дев’ятнадцятого листопада Джаред Кушнер повідомив про позитивну динаміку в обговоренні цього механізму. За його словами, американський лідер Дональд Трамп готовий погодитися на систему гарантій, яка відповідатиме національним інтересам США.

“Будь-які гарантії безпеки для України ґрунтуватимуться на статті 5, і, як стверджують росіяни, вони мають намір після завершення цієї війни не допустити нової в майбутньому”, – сказав він.

Одночасно Кушнер підкреслив, що майбутній мир не може триматися виключно на довірі чи голослівних запевненнях. Він зазначив, що потрібно створити дієву структуру двосторонніх обов’язків, де передбачено механізми контролю, надійне стримування агресора та відчутні наслідки за порушення домовленостей.

Американський представник також висловив високу оцінку прогресу, якого досягли українські військові за час відбиття повномасштабного вторгнення.

“Сьогодні Україна вже не та країна, на яку напали тоді. Вона продемонструвала стійкість і силу, надзвичайно розвинулася і тепер має одну з найкращих армій у світі”, – сказав Кушнер.

На його переконання, ключовими елементами надійної системи захисту мусять стати не тільки стримування й зобов’язання, а й відкриті робочі канали зв’язку між учасниками процесу, що унеможливлять виникнення нових спалахів війни.

Кушнер також запевнив, що переговорній групі США вдалося схилити російську сторону сприймати цю безпекову рамку як імовірну базу для подальших рішень. Він ще раз нагадав, що дієві домовленості мають спиратися не на слова, а на контроль за кроками сторін і жорстке покарання за зрив домовленостей.

Чому Зеленський сумнівається в гарантіях безпеки

Тим часом глава української держави Володимир Зеленський акцентував на тому, що погляди Києва та Вашингтона на практичне втілення принципу статті 5 НАТО можуть суттєво відрізнятися. Зокрема, досі немає ясності щодо того, чи базуватимуться в Україні підрозділи американської армії.

Президент зауважив, що в його розумінні аналог цієї статті неодмінно вимагає розгортання військових формувань держав-партнерів на українській землі. Він прямо порушив тему дислокації військових США та відкриття постійних баз.

“Я не певний, що у нас однакове розуміння статті 5. Бо для мене це значить, що на нашій землі діятимуть збройні сили партнерів. Тож моє питання – а як щодо американських солдатів? Ми були б раді, якби у нас були американські бази, як на Близькому Сході. Тому чи є відповідь на це? У мене наразі – ні”, – сказав президент.

Іншим суттєвим моментом Зеленський назвав конкретні кроки союзників на випадок чергової агресії з боку Кремля. За його переконанням, держава має заздалегідь чітко знати сценарій реагування західних країн.

“Що партнери робитимуть, якщо – навіть не “якщо”, а “коли” – Росія спробує знову напасти? Це має бути зрозуміло не лише для партнерів, а й для суспільства, інвесторів, які прийдуть в Україну. Їм потрібні чіткі відповіді”, – наголосив Зеленський.

Що означає стаття 5 НАТО насправді

П’ята стаття основного документа НАТО стверджує фундаментальне правило колективного захисту: напад на окремого союзника сприймається як удар по кожній державі блоку. За такої ситуації всі учасники погоджуються надати підтримку, але форму та масштаби цієї допомоги кожна країна визначає на власний розсуд.

Це положення не гарантує автоматичного початку прямих бойових дій усіма союзниками. Підтримка може полягати як у застосуванні військ, так і в передачі техніки, забезпеченні розвідувальною інформацією чи економічних кроках.

Саме через таку розмитість Києву вкрай важливо, щоб новий документ не дублював загальні політичні декларації. У тексті мають бути деталізовані обов’язки кожного партнера, алгоритм відповіді на нову військову атаку та чітка ціна порушення перемир’я для РФ.

Зараз фінальних домовленостей щодо формату безпеки немає. Головна невизначеність зводиться до готовності Сполучених Штатів і європейських урядів взяти на себе пряму відповідальність за оборону України замість абстрактних обіцянок.

Як Росія відповіла на ідею гарантій безпеки для України

У Москві рішуче відкидають надання Києву будь-яких гарантій за зразком 5 статті Північноатлантичного альянсу. Російське керівництво не сприймає навіть завуальоване членство України в блоці й продовжує вимагати повної капітуляції євроатлантичних прагнень нашої держави.

Про це двадцятого листопада публічно висловився заступник керівника зовнішньополітичного відомства агресора Сергій Рябков.

Зі слів Рябкова, Кремль не прийме компромісів, що наблизять Київ до структури НАТО. Він висловився проти пошуків так званих альтернативних рішень у питанні гарантування безпеки регіону.

“Навіть сама ідея формули квазічленства України в НАТО та пошук якогось – у лапках – “креативного рішення” в цій сфері – це варіант, який для нас неприйнятний. Ми обговорюємо гарантії безпеки, перш за все, з точки зору забезпечення безпеки нашої власної країни”, – заявив Рябков.

Він знову озвучив ультиматум про відмову України від євроатлантичного вибору, заявивши, що предметні розмови можливі лише після виконання цих вимог агресора.

Ці висловлювання російського посадовця пролунали одразу після завершення зустрічі лідерів у Берліні, де президент Франції Еммануель Макрон запропонував повернути питання вступу України до загального порядку денного. Одночасно американський переговірник Джаред Кушнер стверджував, що йому зі Стівом Віткоффом удалося переконати представників РФ визнати статтю 5 підґрунтям безпекової системи.

Рябков підтвердив і підготовку візиту до столиці РФ дипломатів із Британії, Німеччини та Франції, нагадуючи про раніші заяви Володимира Путіна про запрошення європейських представників для озвучення бачення Москви.

Чи захистить Україну гарантія за зразком статті 5

Політичний та економічний експерт Тарас Загородній переконаний, що російська верхівка не відмовиться від агресивних планів через підписання будь-яких паперів.

“А в діях Росії щодо нас нічого не зміниться. Поки Путін залишатиметься при владі, він воюватиме”, – наголосив фахівець.

Водночас, на його думку, офіційний Вашингтон не перешкоджатиме опору України, оскільки це призвело б до катастрофічних втрат авторитету та ринків зброї в Європі.

“Так чи інакше, більшість американського населення підтримує Україну, а це означає, що в разі спроб завадити нам посилиться тиск на Трампа з боку його ж суспільства”, – пояснив Загородній.

Колишній співробітник системи ООН Дмитро Довгополий акцентував увагу на тому, що сама юридична згадка захисних норм без реальної готовності застосовувати силу не має ваги.

“І нема консенсусу. Це абсолютно не зобов’язуюча така стаття. Вона звучить дуже добре, але вона не зобов’язує. Потрібна політична воля. Щоб ми не прописали, потрібна політична воля”, – зазначив Довгополий.

Він також застеріг від погодження на урізані компроміси на зразок консультацій, які насправді не гарантують реальної військової допомоги під час нападу.

Чи готова Україна обміняти Донбас на вступ до НАТО

Політичне керівництво навряд чи погодиться на поступку Донбасом заради гіпотетичного приєднання до Північноатлантичного блоку, проте американська сторона здатна чинити сильний тиск на Київ у цьому напрямку. Про це розмірковують ексміністр закордонних справ Володимир Огризко та політолог Олексій Гарань.

Колишній очільник МЗС Володимир Огризко звернув увагу на те, що Дональд Трамп недооцінює рішучість українського народу відстоювати суверенітет до кінця, а не торгувати територіями.

“Він не розуміє, що можна битися за своє існування, а не віддати 20% своєї території та почати з ворогом торгувати й обмінюватися дружніми посланнями”, – наголосив дипломат.

Разом з цим він зауважив, що у розпорядженні США залишаються дуже відчутні важелі тиску на керівництво України щодо територіальних питань.

“Це інструменти, причому доволі дієві. І Трамп це прекрасно розуміє і знає, що в такий спосіб на нас можна тиснути”, – пояснив він.

Зі свого боку професор Олексій Гарань окреслив крайні межі можливих компромісів для України, підкресливши, що граничним варіантом може стати хіба що припинення вогню без визнання втрати територій.

“Максимум, на що ми можемо піти, – це замороження по лінії фронту”, – сказав політолог.

Які гарантії безпеки пропонує ЄС

Україні обіцяють передати чітко закріплені в міжнародному праві запевнення одразу після встановлення перемир’я. Цей пакет заходів охоплюватиме стабільні оборонні постачання, міжнародне спостереження за лінією розмежування та конкретні дії західних держав у разі нового вторгнення, про що свідчить заява за підсумками переговорів представників Франції, Британії, Німеччини та України.

Відповідно до цієї декларації, нагляд за збереженням тиші має координуватися американською стороною, паралельно опрацьовується варіант введення міжнародного миротворчого контингенту під європейським проводом.

Також окремим блоком виділено фіксацію прямих союзницьких обов’язків для реагування на будь-яку наступну атаку армії РФ.

Чому план США тривожить Європу

Посланці Білого дому під час консультацій виносять на стіл не лише параметри зупинки війни на нашій території, а й ширше коло питань щодо структури НАТО та присутності військ Альянсу на континенті, що викликало значну тривогу серед європейських партнерів, насамперед сусідів Росії.

Зокрема, від американців лунали запити до Києва щодо можливої відмови від донбаських територій задля реалізації натовської перспективи під час консультацій щодо майбутнього миру.

Європейські держави водночас твердо наполягають: передумовою для масштабних геополітичних дискусій про військову конфігурацію в Європі має бути виключно повне зупинення боїв агресором.

Володимир Зеленський заявляв, що держава готова обговорювати американські пропозиції безпеки, однак вимагає реального графіка інтеграції до ЄС і НАТО, підтримки оборонного сектору та гарантованого фінансування відновлення країни.

Про факт такої пропозиції стосовно відмови від Донбасу в обмін на членство президент розповідав медійникам тринадцятого листопада.

“Я неодноразово казав: Україна не відступає і не віддає свої землі терористам. Американці поставили питання: “А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?” Це було вперше”, – зазначив президент.

За даними аналітиків, ця лінія дій Вашингтона поставила лідерів Європи перед непростою дилемою, адже спроба вирішити питання європейської безпеки під час торгів про завершення поточної війни може означати поступки агресору.

Найбільшу пересторогу демонструють східноєвропейські союзники, які остерігаються послаблення власної оборони та розширення впливу Москви на стратегічні процеси в регіоні.

Глава литовської дипломатії Кястутіс Будріс чітко зауважив, що оборона східного флангу Північноатлантичного альянсу не може виступати предметом торгів чи поділу на зони впливу.

Москва паралельно висуває вимоги про повне згортання сил НАТО на територіях країн, що вступили до блоку після 1997 року, включаючи Польщу, країни Балтії, Чехію та Угорщину.

Як поступку Кремль декларує скорочення військових сил у Калінінградській області та на території Білорусі, але представники європейських столиць назвали таку ідею абсолютно неприйнятною.

Як союзники планують посилити тиск на Росію

Країни партнерської коаліції погодили посилення санкційних механізмів, зосередившись на блокуванні доходів агресора від енергоносіїв, тіньового флоту та операцій із віртуальними активами.

Активи РФ не розблокують до того часу, поки не припиняться бойові дії та не буде повністю відшкодовано всі завдані нашій країні руйнування.

Також партнери вимагають від Москви підписання домовленостей про ненапад на енергетичну систему взимку та гарантування вільного руху суден з агропродукцією в Чорному морі.

Чому Україна ризикує залишитися без гарантій

Ідея про отримання членства в блоці ціною відведення військових сил із Донбасу наразі не є сформованим документом Сполучених Штатів, а скоріше слугує зондуванням настроїв Києва, вважає керівник Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Політолог звертає увагу, що основний розрахунок подібної ініціативи полягає саме у відході української армії, тоді як перспективу вступу до блоку ніхто не гарантує.

“Ось у чому її основний сенс, а не в тому, що нам пропонують НАТО. Ніхто нам НАТО поки не пропонує”, – сказав експерт в інтерв’ю ОстроВу.

Він нагадав, що для розширення блоку потрібна обов’язкова одностайність усіх його членів, а це створює загрозу вето з боку окремих столиць чи різкої зміни курсу Білого дому вже після здачі позицій.

“Ми спочатку маємо вивести війська з Донбасу, а потім фактично можемо так і не отримати членство в НАТО. Просто тому, що хтось його заблокує або позиція США може змінитися”, – підсумував політолог.

А що ви думаєте про ці мирні сценарії та вимоги щодо територій? Діліться думками в коментарях!

Читайте далі
Загадкові зникнення чоловіків на Чернігівщині: рідні розкрили тривожні деталі
🔥 Найпопулярніше зараз
Свист ракет і потужні вибухи: Хмельницький опинився під масованим ворожим ударом!Катерина Осадча опинилася в епіцентрі удару по Києву та розповіла про пережите!Трагедія Ірини Федишин: у лікарні відповіли на звинувачення та розкрили правду про суд
Рейтинг статті
Сила Слова