Резонансна справа зниклих братів Мосейчуків набуває все більш моторошних обертів. Те, що спочатку могло здатися просто злочинною недбалістю чи свавіллям окремих військових, переростає у справжній кримінальний трилер із елементами зради та приховування слідів тяжких злочинів. На засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради пролунали свідчення, які повністю руйнують офіційну версію подій.
Хто насправді шукав “дезертирів”?
Виявляється, група, яка викрала хлопців, не була стихійним угрупованням. За даними офіцерів 155-ї окремої механізованої бригади, цим “пошуком” керував головний сержант Богдан Шурко. Їхньою спеціалізацією був розшук бійців, які самовільно залишили частину (СЗЧ).
Цікавий факт: усі семеро підозрюваних у викраденні військових 25 червня отримали офіційне відрядження до Рівненської області нібито “у звʼязку зі службовою необхідністю”. Але вже наступного дня їх бачили в селі Калинівка, де вони, ймовірно, полювали на мотоциклістів. Чи справді це була службова потреба, чи зручне прикриття для злочину?
Комбриг брехав? Лікарняний як прикриття
Колишній командир бригади Станіслав Лучанов довго намагався переконати суд і громадськість, що після викрадення хлопців він не керував підрозділом, бо був у відпустці та на лікарняному. Нові свідчення ставлять жирний хрест на цій версії.
Заступник командира бригади Віктор Клочко прямо заявив, що бачив Лучанова в штабі 4 липня. Але найгучнішим став інцидент 6 липня — саме в день, коли поліція почала підозрювати комбрига у причетності до злочину. Представники Військової служби правопорядку (ВСП) особисто зустрілися з ним на пункті дислокації. Лучанов тоді відхрестився від будь-якої участі, а невдовзі… “захворів” і оформив лікарняний. Випадковість? Мабуть, ні.
Зізнання у вбивстві та таємнича втеча
Розслідування всередині бригади дало несподіваний результат. Представник ВСП Юрій Бабич повідомив шокувальну новину:
«Під час перевірки у 155 бригаді ми отримали інформацію про причетність до цієї події старшого лейтенанта Долголенка. Він зізнався про те, що він вчинив цей злочин і де поховані тіла».
9 липня командира батальйону Олексія Долголенка затримали за підозрою у вбивстві. А що ж робив у цей час його безпосередній начальник Лучанов? 11 липня, всього за два дні після затримання підлеглого, комбриг самовільно залишив місце лікування і офіційно перейшов у статус СЗЧ. Він просто втік.
Наразі розслідування триває, але картина складається невтішна. Чи вдасться притягнути до відповідальності всіх винних, чи хтось знову сховається за спинами інших?
А що ви думаєте про ці нові викриття? Чи має бути суворіше покарання для командирів, які прикривають злочини? Пишіть свою думку в коментарях та обовʼязково поділіться статтею з друзями!
