Спливли шокуючі деталі пpо pосійську pакету, яка забpала життя cеми українців серед яких дитина.
Російська крилата ракета “Іскандер-К” 19 серпня 2023 року вдарила по центру Чернігова і вбила 7 людей, зокрема вона забрала життя і маленької 6-річної дівчинки.
Деталі:
Ця ракета мала у навігаційній системі мікросхеми зі Сполучених Штатів.
Про це написало у матеріалі агентство Bloomberg.
Чипи зі США в ракеті росії
Дослідник з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Висікан знайшов модуль навігаційної системи SN-99 ракети “Іскандер” на площі біля театру у Чернігові, куди влучила ракета. Він містив компоненти, виготовлені чотирма західними компаніями.
Навігаційна система SN-99, що є “мозком” ракети, з’єднала її із супутниками та направила на місто.
Маркування на двигуні ракети й деяких компонентах показало, що її зібрали не раніше березня 2023 року – більше, ніж через рік після того, як США та їхні союзники ввели експортні обмеження, які забороняють постачання технологій до Росії, щоб послабити її оборонну промисловість.
Відтак, ці обмеження зробили незаконними поставки напівпровідників західного виробництва до Росії, якщо вони могли бути використані у військових цілях, навіть якщо їх виробили в Китаї.
“Ракета була нова”, зазначив Висікан. “Вона мала компоненти, що дозволяли їй з’єднуватися із супутником, а це означало лише одне: вона була більш смертоносною”.
Один із уламків, що вцілів після вибуху, був металевою платою зеленого кольору, покритою чипами. Шрифт, вигравіюваний на двох напівпровідниках, вказував, що це були чипи, вироблені компанією Silicon Laboratories Inc, що розташована в Остіні (США).
Цифри на чипах показали, що їх виготовили на третьому тижні січня і на першому тижні березня 2022 року.
Оскільки потрібно кілька місяців, поки напівпровідники пройдуть через глобальний ланцюг постачання, це свідчить про те, що росія, ймовірно, імпортувала їх після запровадження західних експортних обмежень, зазначили в агентстві.
Інші навігаційні компоненти, знайдені серед чернігівських уламків, були виготовлені американським виробником мікросхем Analog Devices, німецькою Infineon Technologies та американською компанією Integrated Silicon Solution Inc з китайським капіталом.
Відповідну інформацію прокоментували в Центрі протидії дезінформації, зокрема її керівник Андрій Коваленко.
Бити західною зброєю вглиб росії поки не можна. А от західні компоненти в російських ракетах та озброєннях мати виходить можна. Логіка? – ідеться в його повідомленні.
Потік західних компонентів, які росія використовує для виробництва зброї
“Компанії можуть говорити, що вони нічого не продають росії, що вони просто продають якимось посередникам. Але це не змінює того факту, що ці деталі потрапляють до росії у величезних обсягах”, – цитує Bloomberg голову ГУР Кирила Буданова.
За словами очільника розвідувального відомства, єдиний спосіб заблокувати можливості Кремля з обстрілу української території – це зупинити потік напівпровідників до росії. Однак Буданов упевнений, що цього не станеться.
“Усі відводять очі від того, що відбувається”, – сказав глава ГУР Буданов.
У Bloomberg вказали, що спроби припинити діяльність компаній-посередників – це гра в кішки-мишки. Щойно компанія потрапляє до чорного списку, на її місце одразу ж з’являються інші, часто зі схожими назвами.
Нагадаємо, 19 серпня близько 11:30 російська армія ракетою вдарила по центру Чернігова. Вона влучила у Чернігівський обласний музично-драматичний театр. Про це повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.
Кореспонденти Суспільного інформували, що внаслідок атаки армії РФ є загиблі та поранені серед цивільного населення.
Як повідомив в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако, станом на 12:00 20 серпня відомо про 163 постраждалих: сім — загиблих, 156 — поранених (115 надана амбулаторна допомога). Зараз в лікарнях міста перебуває 41 людина, п’ять — в тяжкому стані, решта — середньої тяжкості.
Софія Голинська. 6-річна дівчинка, яка загинула під час прогулянки в центрі Чернігова разом з мамою. Її доправили до лікарні, але врятувати не вдалося.
Світлана Кормільцина. Старша викладачка кафедри іноземної філології Національного університету “Чернігівська політехніка”. Загинула жінка під час прогулянки в парку із донькою.
Наталія Торія. Співробітниця директорату Навчально-наукового інституту архітектури, дизайну та геодезії Національного університету “Чернігівська політехніка”. Загинула поблизу драмтеатру, повертаючись з церкви.
Назар Ющенко. Студент Навчально-наукового інституту механічної інженерії, технологій та транспорту Національного університету “Чернігівська політехніка”. Був однією дитиною в родині та загинув під час ракетного удару по драмтеатру.
Володимир Василенко. Співробітник організації “Право на захист”. Загинув в автомобілі, який їхав поблизу драмтеатру в Чернігові у момент влучання в нього російської ракети. Без батька залишились четверо дітей.
Дмитро Магліч. Випускник Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування. Загинув під час ракетного удару росіян по драмтеатру в центрі Чернігова.
Олександр Оніщенко. Житель Прилуцького району 1989 року народження. Загинув чоловік у центрі Чернігова під час ракетного удару росіян.
