Тамара Стесюк, матір Андрія Стесюка, який помер у приміщенні Коростенського районного ТЦК, оприлюднила власну позицію щодо трагічного інциденту. Жінка підкреслює, що її син упродовж останніх 19 років страждав від важких недуг, які критично впливали на його фізичний та психологічний стан. Вона наголошує: її син у жодному разі не був ухилянтом.
Що відомо про обставини трагедії
На Житомирщині 46-річний чоловік помер безпосередньо у будівлі Коростенського ТЦК після проходження військово-лікарської комісії. 6 серпня його зупинили під час перевірки документів, кваліфікували як порушника правил військового обліку та доправили до установи. За підсумками медичного огляду чоловіка визнали придатним до військової служби.
Приблизно о 14:38 він раптово втратив свідомість. У кареті швидкої допомоги в чоловіка зупинилося серце, і попри спроби лікарів провести реанімацію, врятувати його не вдалося. У ТЦК повідомили, що за попередніми даними, причиною смерті стала раптова зупинка серця, а слідів зовнішніх тілесних ушкоджень не виявили.
Для встановлення всіх деталей події було призначено службове розслідування.
Читати більше: У київському ТЦК чоловік із ножем напав на лікарку ВЛК: медикиня померла, розпочато розслідування
Позиція матері щодо подій у ТЦК
За словами Тамари Стесюк, Андрій понад 19 років мав тяжкі діагнози, зокрема виразковий коліт і психічні порушення. Крім того, він близько 10 років мав інвалідність, важив майже 200 кілограмів та постійно вживав медичні препарати. Попри це, комісія ВЛК винесла висновок про його придатність до лав армії.
Мати розповідає, що того ранку працівники ТЦК примусово посадили Андрія в автомобіль, коли той йшов до крамниці без засобів зв’язку та документів.
«Був дуже жаркий день і я переживала за здоров’я Андрія, тому просила його не виходити, але він вирішив раненько сходити в магазин по хліб і воду — взяв лише гроші та пакет. Наші місцеві працівники ТЦК знають, що він хворий. Але, як виявилося, в Овруч на ту пору приїхали працівники ТЦК з Коростеня — близько 7:30 ранку вони насильно заштовхали мого сина в автомобіль. Свідком була жінка, яка прибирала вулицю. Вона казала, що просила їх зупинитися, адже теж знає про хворобу Андрія, але вони її не слухали. Тоді вона побігла і через нашого сусіда передала нам, що Андрія забрали. Мій чоловік — відставний військовий — одразу помчав у військкомат і вже звідти подзвонив, щоб я швидко принесла всі необхідні документи», — згадує Тамара Стесюк.
Жінка переконана, що в Коростені сина позбавили доступу до необхідних ліків, після чого відправили на ВЛК. За кілька годин родині повідомили про госпіталізацію чоловіка.
«Ми бігом поїхали в лікарню, але там уважно перевірили кілька разів і запевнили, що до них взагалі нікого не привозили. Нам порадили дзвонити в ТЦК. Я набрала і в трубці почула відповідь, що Андрій знаходиться на території ТЦК. І я питаю: то він хоч живий чи вже ні? А мені відповідають: „Друге“. Коли я це почула, в мене трапилася істерика — мене саму там відкачували», — розповідає матір.
Тамара згадує, що по приїзді до Коростенського ТЦК син уже не подавав ознак життя.
«Мій син лежить серед двору з розкинутими руками, голова вже синя і вкрилася плямами. Я до сина притулилася — він не дихав. Губи сині, але сам він був дуже гарячий», — заявила вона.
Вона додає, що поруч перебували поліцейські, а тіло чоловіка лежало на рядні. Після проведення розтину у висновку зазначили гостру серцеву недостатність, гострий інфаркт міокарда та метаболічний синдром.
Мати обурена рішенням про придатність сина та вимагає оприлюднити прізвища тих, хто ухвалив таке рішення.
«Як при таких хворобах, які мав мій син, його визнали придатним? Хай мені скажуть їхні прізвища — я маю право це знати», — сказала вона.
8 серпня Андрія Стесюка поховали. Мати вимагає покарання для тих, хто затримав сина. Вона вважає, що якби він не перегрівся у закритому авто, серце не зупинилося б. Також вона прагне справедливості щодо лікарів, які визнали його придатним до служби.
«Боляче читати, що мого сина при цьому люди називають ухилянтом. Ухилянт — це здорова людина, яка ухиляється від служби, а мій син упродовж двох десятків років мав серйозні діагнози і хвороби — про що є висновки медиків. Він не ухилявся від служби у війську, він до пуття навіть не розумів, що в країні йде війна. Попри свої хвороби, Андрій лишався щирою і дуже доброю людиною — він завжди піклувався про нас, слідкував, щоб я пила ліки від тиску, робив нам уколи, обирав в аптеці нам кращі препарати. Андрій був золотою дитиною і я не дозволю паплюжити його пам’ять», — підсумувала Тамара Стесюк.
Вона вже звернулася до прокуратури та планує ініціювати звернення до поліції та правозахисних організацій.
Ситуація з мобілізацією в Україні
Зазначимо, що примусова мобілізація жінок в Україні на даний момент не впроваджується. Військовий експерт Іван Тимочко припускає, що до таких кроків можуть вдатися лише у разі критичного дефіциту чоловіків, проте підкреслює важливість загальної військової підготовки для населення. Щодо виїзду за межі країни, для військовослужбовиць діють суворі правила, що передбачають дозвіл лише для відряджень, лікування чи відпусток. Інші громадянки можуть отримати відмову у виїзді через наявність розшуку, судових заборон або недійсних документів.
Водночас в Україні реєстрували електронні петиції щодо розширення військового обов’язку на працездатних жінок без дітей. Автори ініціатив аргументують це прагненням до рівності та посиленням оборони, пропонуючи при цьому зберегти відстрочки для матерів та осіб з медичними протипоказаннями.
А що ви думаєте про цю трагічну ситуацію? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити у Facebook
