📌 Коротко про головне:
- Виробники зменшують об’єм упаковки, щоб утримати ціну на фоні зростання собівартості енергії.
- Вершкове масло може зменшитися до 150 грамів через складну економічну ситуацію на підприємствах.
- У другому півріччі 2026 року експерти прогнозують подорожчання молочної продукції на 10–15%.
Українські покупці дедалі частіше помічають: звичний літр молока в пляшці раптом перетворився на 850–900 мл, а півлітровий йогурт «схуд» до 350, а подекуди й до 270 грамів. Ціна на ціннику при цьому майже не змінилася. Як раніше писав Ukrainian Wall, продуктовий кошик українця дорожчає вже не перший місяць, але тепер до зростання цифр додався ще й непомітний маркетинговий трюк.
Цей феномен має назву шринкфляція (від англійського shrink — стискатися). Суть проста: виробник зменшує об’єм або вагу товару, залишаючи ціну на попередньому рівні — або знижуючи її зовсім несуттєво. Для споживача це означає, що за ті самі гроші він отримує менше продукту.
Чому молочка «худне»
За словами заступниці генерального директора Асоціації виробників молока Олени Жупінас, яку цитує Delo.ua, зменшення упаковки — це насамперед спосіб утримати ціну на полиці в умовах стрімкого здорожчання собівартості. «Для кінцевого споживача ціни на електроенергію та газ уже кілька років не змінюються, а для переробних підприємств вони переглядаються щопівроку», — пояснює експертка.
Побутовий споживач платить близько 8 грн за кубометр газу, тоді як підприємства — 22–23 грн. Під час блекаутів заводи змушені були переходити на альтернативні джерела енергії, що підіймало вартість електрики у два-три рази. Додайте сюди поліетилен та поліпропілен — пакувальні матеріали, які виробляють із нафтопродуктів і які подекуди подорожчали вдвічі.
Масло — наступний кандидат
Найпомітніше шринкфляція вдарила по вершковому маслу. Стандартна пачка вже «схудла» з 200 до 180 грамів. Але це, схоже, не межа. «Можливе зменшення масла до 150 грамів. Уже була спроба в деяких заводів знизити до 100 грамів, але покупець не сприйняв таку упаковку, і таке масло перестали випускати», — розповіла Жупінас.
У категорії питних йогуртів, кефіру та ряжанки простір для подальшого «схуднення» майже вичерпаний. Питні йогурти вже продають по 270 г, десертні — по 200 г. Зменшення питних до 200 г призведе до внутрішньої конкуренції між категоріями, чого виробники намагаються уникати.
Що буде з цінами далі
У другому півріччі 2026 року молочна продукція може подорожчати на 10–15%, прогнозують в Асоціації виробників молока. Причина — низька закупівельна ціна на молоко-сировину, яка робить фермерство збитковим. Якщо ціну не переглянуть, частина господарств просто вийде з бізнесу, і тоді переробники будуть змушені підіймати закупівельні ціни, що неминуче позначиться на вартості готової продукції.
Отже, український споживач опинився у подвійній пастці: з одного боку — зменшення об’єму упаковки при тій самій ціні, з іншого — реальне подорожчання, яке лише набиратиме обертів. І якщо масло по 150 грамів ще можна уявити на полиці, то до чого готуватися далі — залежить від того, чи виживуть українські фермери в нинішніх економічних умовах.
