📌 Коротко про головне:
- Шойгу заявив, що РФ воює не лише з Україною, а з 56 країнами.
- Заява прозвучала як виправдання нездатності окупантів захопити Малу Токмачку.
- Користувачі мережі висміяли слова чиновника, нагадавши про найманців з КНДР та Індії.
Шойгу вигадав нове виправдання своїх військових невдач, заявивши, що Росія нібито веде бойові дії не лише проти України, а й проти 56 країн світу. Секретар Ради безпеки РФ намагався пояснити, чому окупаційна армія досі не може захопити навіть невеликі населені пункти, зокрема Малу Токмачку, перекладаючи провину на міфічну коаліцію.
Абсурдні виправдання невдач на фронті
Під час обговорення перспектив спільного українсько-німецького виробництва безпілотників, російський посадовець вирішив піти на підвищення ставок у своїй риториці. Замість визнання професіоналізму ЗСУ, він обрав шлях маніпуляцій, стверджуючи, що проти Росії об’єдналася майже вся світова спільнота.
«Я б не став тут окремо виділяти Німеччину. Тому що, якщо говорити сумарно, то проти нас фактично воюють 56 країн», — заявив Шойгу.
Реакція мережі: від насмішок до фактів
Слова російського чиновника викликали хвилю сарказму серед користувачів соцмереж. Люди влучно зауважили, що подібні заяви є нічим іншим, як спробою завуалювати неспроможність окупантів просунутися на фронті. Користувачі нагадують, що саме Росія активно шукає підтримку в авторитарних режимів, щоб продовжувати свою агресію.
Читайте також: Кремль вибухнув погрозами на адресу Румунії через закриття консульства РФ
Хто насправді допомагає агресору?
У мережі також підкреслюють лицемірство Кремля. Поки Шойгу розповідає про 56 «ворожих держав», сама Москва продовжує залучати до війни найманців з різних куточків світу. Йдеться про вербування громадян країн Африки, Індії та військовий контингент з Північної Кореї. За даними правозахисників, багатьох іноземців заманювали обіцянками роботи, але зрештою відправляли на «м’ясні штурми».
Це свідчить про те, що Росія не лише не має підтримки цивілізованого світу, а й змушена використовувати ресурси найбідніших країн для утримання фронту. Заяви про «колективного ворога» — це лише спроба виправдати перед власним населенням величезні втрати та відсутність стратегічних успіхів на полі бою.
