В Україні готується нова пенсійна реформа. Її мета — підвищення пенсій до рівня, який забезпечить гідну старість кожному, хто відпрацював 35 років і більше. Очільник Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін торік повідомив, якою має бути мінімальна пенсія — 6000 грн. Це у 2,3 раза більше за її нинішній рівень, який з 1 січня поточного року становить 2595 грн.
Очевидно, що на підвищення пенсій усім пенсіонерам, а не тільки тим, хто отримує мінімум, потрібно знайти сотні мільярдів гривень на рік. Наразі у Пенсійного фонду України (ПФУ) таких коштів немає. Наш експерт — член Економічного дискусійного клубу заслужений економіст України Олег Пендзин розповів, коли і за яких умов, на його думку, може розпочатися пенсійна реформа і якими виявляться її наслідки.
Замість пенсійної реформи — поки біг на місці
На жаль, поки пенсійна реформа нагадує біг на місці, хоча минуло майже півроку. Очевидно, що вона має починатися із зміни чинного пенсійного законодавства. Однак урядовий законопроект, який, за логікою, має стати тригером («спусковим гачком») реформи досі не подано у Верховну Раду. За офіційною інформацією, він перебуває на узгодженні з профспілками та міжнародними партнерами — це Міжнародний валютний фонд та Міжнародна організація праці. Терміни узгодження наразі невідомі.
Олег Пендзин вважає, що змін у законодавство має бути немало. Наприклад, зараз максимальна пенсія дорівнює десяти мінімальним.
«Тобто якщо мінімальна пенсія зросте до 6000 грн, то максимально можлива — до 60000 грн, зараз вона 25950 грн. Після перерахунку пенсій за пропонованою Мінсоцполітики бальною системою, таких заможних пенсіонерів побільшає. А це значні додаткові витрати», — говорить експерт.
Тому, стверджує Олег Пендзин, підвищення пенсій у поточному році відбудеться з 1 березня за законом про індексацію пенсій, ухваленим у 2017 році. Експерт оцінив, що коефіцієнт підвищення цього року буде близьким до 14%.
У Мінсоцполітики вважають, що реформа може розпочатися в другій половині 2026 року або в 2027 році і завершитись через 13 років, тобто до 2040 року. Основні зміни торкнуться пенсій тих, кому зараз 45 і більше років, але й теперішні пенсіонери, яких, нагадаємо, налічується 10,17 млн осіб, після реформи отримуватимуть більше.
Чого очікувати тим, хто вже на пенсії
Днями Кабінет міністрів схвалив бюджет ПФУ на 2026 рік із загальним обсягом доходів та видатків у 1,26 трлн грн. Нагадаємо: 1 трильйон — це одиниця з дванадцятьма нулями після неї або мільйон мільйонів.
«Бюджет збалансований, бездефіцитний і забезпечує своєчасне фінансування всіх передбачених законодавством соціальних виплат, в тому числі проведення з 1 березня 2026 року індексації пенсійних виплат», — зазначив Денис Улютін.
Отже, з поточним роком усе зрозуміло. А що дасть реформа тим, хто вже перебуває на пенсії?
Як вбачається з роз’яснень Мінсоцполітики, очікуваний термін, коли пенсії «не менше 6 000 грн» можуть стати масовою реальністю для всіх, хто має повний страховий стаж, це 2027 рік. У 2027 році стаж має бути 34 роки, з 2028 року і далі — 35 років. Та є два але: за умови змін у законодавстві і за наявності фінансів у ПФУ.
Головний страх перед реформою у багатьох пенсіонерів, які мають пенсії вищі за середню (наразі вона 6544 грн) — це зрівнялівка, коли той, хто мало працював і мав низьку зарплату, отримуватиме майже стільки, скільки й фахівець із великим стажем і високою зарплатою. За даними ПФУ, кандидатів на пенсії у 6000 грн понад 55% від загальної кількості пенсіонерів, або близько 5,6 млн осіб. З них мінімум мають лише 375 тисяч осіб (менше 4%), кожний третій пенсіонер має пенсію 3–4 тис. грн, а кожний п’ятий — 4–5 тис. грн.
Чому пенсія у тих, хто вийшов у 2010 році, нижча
Бальна система в межах реформи — це спроба зробити нарахування пенсій «математично справедливими», щоб люди, які вийшли на пенсію в різні роки, отримували осучаснені пенсії. Пенсія людини, яка вийшла на відпочинок у 2010 році, набагато нижча, ніж у того, хто вийшов у 2024-му, навіть якщо вони мали однакові професії та стаж.
Вважається, що бальна система має це виправити. За кожний місяць роботи нараховуються бали. При середній зарплаті по країні — це 1 бал, якщо зарплата була вдвічі вищою — 2 бали, якщо меншою, наприклад, мінімальною — 0,5 бала. Ціна одного бала щороку зростатиме. Для теперішніх пенсіонерів бали будуть нараховані ретроспективно, за минулі роки роботи.
Розмір підвищення пенсії, як і раніше, дуже залежатиме від того, за рахунок чого нарахована теперішня пенсія: за великий стаж чи за велику зарплату. Якщо коротко — при бальній системі надбавка «за стаж» до теперішньої пенсії у 6000 грн оціночно буде в межах 150–500 грн, а надбавка «за зарплату» — в межах 1000–1500 грн. Тобто пенсіонер з теперішньою пенсією, близькою до середньої (6544 грн), матиме підвищення від 2,5% до 25%. А пенсіонеру з мінімальною пенсією (2595 грн) її збільшать на 130%.
Дещо краща картина з високими пенсіями. Вони є такими за рахунок високих зарплат, наприклад, при стажі 35 років і пенсії 12000 грн зарплата пенсіонера була у 2,5–3 рази вищою за середню зарплату по країні. Однак і тут розрахунок дає підвищення десь до 14000 грн або на 17%.
У Мінсоцполітики пояснюють: головний плюс балів у тому, що вартість одного бала щороку зростатиме разом із середньою зарплатою у країні. Це автоматично «підтягуватиме» пенсію до сучасних цін без спеціальних постанов Уряду. Тобто бонус — не миттєвий стрибок, а майбутній захист від інфляції. Максимальна пенсія, як і раніше, обмежена десятьма мінімальними.
Висновок: стрімкого зростання для майже половини пенсіонерів (такого як у тих, хто отримує 3–4 тис. грн пенсії) не буде. Очікувана корекція в межах 5–15% та ефективніша індексація в наступні роки.
Звідки з’являться кошти на виплату підвищених після реформи пенсій?
Міністерство фінансів та Мінсоцполітики розраховують на три джерела:
- Надходження від військових (Єдиний соціальний внесок — ЄСВ) на їхні зарплати. Вони офіційні і високі, у середньому 70 тис. грн на місяць або майже втричі вищі за середні по країні. Високі зарплати в секторі оборони зараз тримають ПФУ «на плаву». Проте це тимчасовий ресурс.
- Детінізація через бали. Уряд сподівається, що працівники почнуть вимагати у роботодавців білі зарплати, бачачи, що кожна гривня реально додає грошей до майбутньої пенсії.
- Міжнародна допомога: Частина соціальних виплат прямо фінансується за рахунок грантів. Проте партнери вимагають реформ.
Олег Пендзин говорить, що ці розрахунки дуже приблизні, а заплановані надходження є нестабільними, наприклад, міжнародна допомога. Сподівання, що працівники масово почнуть вимагати білі зарплати, взагалі не піддаються жодній оцінці. Висновок експерта: джерела фінансування підвищених пенсій — під великим питанням.
Підводні камені швидкого підвищення пенсій
Олег Пендзин не виключає, що може бути прийнято політичне рішення про підвищення у 2027 році мінімальних пенсій до 6000 грн, а решті пенсіонерів з більшими пенсіями пообіцяють індексацію пізніше. Виносячи за дужки можливу соціальну напруженість у суспільстві через зрівняйлівку, експерт акцентував на двох підводних каменях швидкого підвищення пенсій.
Перший — це стрімке зростання цін.
«Виходячи з інформації ПФУ, пенсії підвищаться до 6000 грн більше ніж у половини пенсіонерів, це майже 5,6 млн осіб, — аналізує Олег Пендзин. — Ці додаткові гроші підуть у першу чергу на продовольчий ринок і призведуть до помітного зростання цін на продукти першої необхідності. Ті, хто заробить на підвищенні цін, почнуть конвертувати зайві кошті у валюту. Зросте попит на неї, зросте курс долара. Інфляція пришвидшиться до двозначної».
Другий — значне зменшення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП).
Після підвищення пенсій зростуть доходи у малозабезпечених пенсіонерів, котрі отримували субсидію ЖКП, що значно зменшить її розмір. За законом, право на житлову субсидію мають домогосподарства (сім’ї), чиї витрати на ЖКП перевищують 15% середньомісячного сукупного доходу. За статистикою, станом на 2026 рік субсидію отримують 1,8 млн господарств або 4,5 млн осіб, з них 3 млн — пенсіонери.
Для прикладу: родина із двох пенсіонерів з мінімальними пенсіями (в сумі 5190 грн), які проживають у квартирі площею 40 кв. м, у опалювальний сезон має субсидію близько 2100 грн, а самостійно сплачує близько 400 грн. Коли їхні пенсії збільшаться до 6000 грн (на двох 12000 грн), субсидія зменшиться до 650 грн, а сплачувати доведеться 1850 грн, майже у 5 разів більше. У теплий період субсидії не буде зовсім, зараз для родини пенсіонерів з мінімальними доходами вона дорівнює понад 600 грн щомісячно.
На думку експерта, це, з одного боку, може привести до неплатежів і зростання боргів перед комунальниками, з іншого — значною мірою нівелює підвищення пенсій.
Результати пенсійної реформи
Плюси:
- близько 55% (5,6 млн осіб) українських пенсіонерів матимуть підвищення пенсій від 150 грн до 3400 грн. Ще у 45% (майже 4,6 млн), переважно тих, у кого високі пенсії, вони збільшаться на 2000–3000 грн;
- завдяки бальній системі перерахунку, пенсії у подальшому зростатимуть автоматично, більше підвищення матимуть ті, у кого пенсії вищі.
Мінуси:
- збільшення доходів пенсіонерів пришвидшить інфляцію і призведе до зростання курсу долара;
- багатьом пенсіонерам зменшать або скасують субсидії на житлово-комунальні послуги.
Головна проблема — де знайти багатомільярдні кошти для впровадження реформи. Швидкого вирішення цього питання поки не видно.
