Україна та Сполучені Штати загалом погодили базовий документ щодо завершення війни, який складається з 20 пунктів. Один із ключових розділів цього плану передбачає вступ України до Європейського Союзу у чітко визначений строк. На тлі цього питання євроінтеграції залишається одним із центральних — з огляду як на внутрішні реформи, так і на зовнішні виклики. Про перебіг переговорів, складні моменти на шляху до ЄС, гарантії безпеки та використання заморожених російських активів Суспільне поговорило з віцепремʼєром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.
Чому дата вступу України до ЄС є принциповою
У сьомому пункті погодженого документа прямо зазначено, що Україна має стати членом Європейського Союзу у визначений час. За словами Тараса Качки, це питання має не лише політичне, а й безпекове значення.
«Є великий консенсус і в ЄС, і серед інших учасників цього процесу: європейських, які не входять в Європейський Союз — Норвегії, Сполученого Королівства — а також Канади і США щодо того, що вступ до ЄС є однією з гарантій безпеки для України», — зазначив він.
Це Вас може зацікавити:
Віцепремʼєр наголосив, що чіткий часовий горизонт є важливим і з історичної точки зору, адже в минулому деякі країни роками чекали реалізації вже ухвалених рішень про вступ.
Чи можливий вступ раніше 2030 року
Тарас Качка пояснив, що класичний сценарій передбачає завершення переговорів до 2028 року та вступ у 2030-му. Водночас зараз розглядається можливість суттєвого пришвидшення цього процесу.
«Ідея полягає в тому, щоб це сталося максимально швидко — навіть швидше, ніж вважають юристи або переговорники», — сказав він.
За його словами, виконання всіх вимог ЄС може бути завершене до кінця 2027 року, а подальші етапи — підготовка угоди та ратифікація — можуть відбуватися паралельно.
«Йдеться про дату 1 січня 2027-го або 2027 рік в цілому», — уточнив віцепремʼєр.
ЄС як гарантія безпеки і питання НАТО
У базовому документі не згадується прямий вступ України до НАТО, однак ідеться про гарантії безпеки, які за змістом мають відповідати п’ятій статті Північноатлантичного договору. Тарас Качка вважає, що це не варто оцінювати в категоріях «добре» чи «погано».
«НАТО як організація — найбільш дієвий інструмент взаємодії збройних сил її членів… І 20 пунктів, і гарантії безпеки з боку США та європейських держав — це практично, юридично і політично реалізація таких же гарантій», — пояснив він.
Він наголосив, що вступ до НАТО залишається стратегічною метою України, закріпленою в Конституції, однак шлях до нього може бути довшим, ніж до ЄС.
Територіальне питання і вступ до Євросоюзу
Окремий блок базового документа стосується територіального аспекту, зокрема ідеї вільної економічної зони на Донбасі. За словами Качки, універсального прикладу для такого рішення не існує.
«Рішення буде унікальним. Для нас важливо максимально дотриматись принципу територіальної цілісності, і ніхто добровільно ніякі території не здає», — наголосив він.
Віцепремʼєр зазначив, що саме врегулювання територіального питання стане ключем до подальших юридичних рішень, у тому числі щодо вступу до ЄС.
Антикорупційні скандали і реакція ЄС
Минулого року євроінтеграційний процес супроводжувався резонансними скандалами, зокрема навколо енергетичного сектору та роботи антикорупційних органів. Утім, за словами Тараса Качки, це стало радше підтвердженням дієвості інституцій.
«Той факт, що в нас викрили таку гучну справу, означає, що НАБУ й САП працюють. Що це не музей антикорупції, а все це діє на практиці», — зазначив він.
Він також підкреслив, що реакція влади та суспільства на ці події була важливим сигналом для міжнародних партнерів.
Угорське вето і «Львівський формат»
Однією з головних зовнішніх перешкод залишається позиція Угорщини. У відповідь на це Україна та ЄС запровадили так званий «Львівський формат», який дозволяє рухатися далі без формального блокування проміжних етапів. За словами Качки, одностайність у ЄС потрібна лише для відкриття і завершення переговорів, тоді як проміжні кроки можуть реалізовуватися інакше.
«Ми цього року будемо мати розділи, які будуть і відкриті, й закриті», — зазначив він.
Заморожені російські активи та фінансова підтримка
Окремо віцепремʼєр прокоментував питання використання заморожених у ЄС російських коштів. За його словами, прибутки від цих активів уже спрямовуються на підтримку України.
«Російські гроші вже працюють на нас», — наголосив Качка.
Він додав, що рішення ЄС про надання 90 мільярдів євро є достатнім на найближчі роки та передбачає повернення коштів саме за рахунок російських активів у майбутньому.
Інтерв’ю Тараса Качки демонструє, що євроінтеграція України перейшла у фазу практичної реалізації з чіткими дедлайнами та конкретними механізмами. Попри внутрішні реформи, складні переговори і зовнішні перепони, ЄС розглядається не лише як політична мета, а й як елемент довгострокової безпеки. Водночас швидкість цього процесу залежатиме від здатності України та Європейського Союзу ухвалювати нестандартні, але юридично виважені рішення.
