До інавгурації Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня, рівно тиждень. Офіційно він ще не 47-й президент США, проте його команда й сам Трамп вже зробили багато суперечливих заяв щодо війни Росії проти України.
В інтерв’ю ABC News радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц заявив, що протягом найближчих днів чи тижнів очікує телефонних переговорів між Трампом і Путіним. Сам Трамп минулого тижня заявляв, що працює над організацією зустрічі з Путіним, додавши, що цього хоче очільник Кремля. В понеділок, 13 січня, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков вкотре заявив, що “жодної предметної підготовки” до зустрічі Трампа та Путіна немає, не дивлячись на те, що Сербія та Швейцарія вже запропонували провести цей саміт у них.
В українському МЗС заявляли, що нічого нового в планах Трампа зустрітися з Путіним немає, а головне зараз – це зустріч Трампа та Зеленського. В ідеалі вона має відбутися до зустрічі Трампа з Путіним. Проте за інформацією видання Euractiv, “ключове занепокоєння серед дипломатів ЄС – що Трамп вестиме двосторонні переговори з Путіним через голови європейців”. Предметних дискусій між керівництвом ЄС та майбутньою Адміністрацією Трампа щодо модальності переговорів і кількості залучених сторін ще не було.
Деякі європейські високопосадовці публічно заявляли, що насправді Трамп і його команда не мають конкретного дієвого плану щодо врегулювання війни Росії проти України, крім ідеї організувати саміт Трамп-Путін на камери. Ба більше, невизначеною залишається доля подальшої військової допомоги Україні з боку США на 2025 рік та чи буде це пов’язано зі згодою Києва вести прямі переговори з Москвою. До того ж, як пише Financial Times, в ЄС побоюються, що Трамп може скасувати частину санкцій проти Росії, які запроваджувала Адміністрація Байдена, особливо протягом останніх місяців під кінець своїх повноважень.
Тож як бачимо, одразу після інавгурації Трампа 20 січня Україна та ЄС постануть перед низкою проблем, які треба буде терміново вирішувати. Про три головні виклики читайте в матеріалі ТСН.ua.
Зустріч із Путіним: нічого про Україну без України
Свіже опитування Gallup свідчить, що 2024 року лише 35% людей у країнах-членах НАТО схвалювали лідерство США в Альянсі. Це найнижчий показник за всі чотири роки роботи Адміністрації Байдена. Схоже, що дається взнаки перемога Трампа на виборах 5 листопада та доволі квола політика команди Байдена на міжнародній арені. Хоча 2020 року, коли перший президентський термін Трампа добігав кінця, лише 18% опитаних у країнах-членах НАТО схвалювали лідерство США в Альянсі.
ЄС готується до зменшення ролі й першості США в геополітичних альянсах за другого “пришестя” Трампа. Та й він цього не приховує, погрожуючи не захищати американських союзників по НАТО в разі зовнішньої військової агресії, якщо вони не збільшать свої оборонні витрати до 5% ВВП. А щодо війни Росії проти України, під час скандальної пресконференції у Мар-а-Лаго 7 січня Трамп знову повторив, що ця війна набагато більше зачіпає Європу, ніж США, бо їх розділяє океан, тому Америка не має витрачати на це стільки мільярдів.
Водночас врегулювання війни Росії проти України Трамп визначив своїм головним зовнішньополітичним пріоритетом. За словами його радника з нацбезпеки Майка Волтца, неможливо укласти угоду, якщо немає діалогу з іншою стороною, тобто з Москвою. Саме тому одразу після інавгурації Трампа 20 січня варто очікувати спроб нової американської Адміністрації встановити контакт із Кремлем, щоб домовитися про зустріч на найвищому рівні. Адже вони впевнені, що зможуть домовитися з Путіним хоча б про встановлення режиму припинення вогню.
Саме майбутні переговори та відчайдушне бажання Трампа якнайшвидше домовитися з Путіним за будь-яку ціну і є одними з головних викликів не лише для України, а й для країн Центрально-Східної Європи, які безпосередньо межують з Росією та Білоруссю. Ба більше, в ЄС побоюються, що для досягнення тимчасової угоди з Москвою Трамп може скасувати частину санкцій проти Росії, особливо проти “Газпромбанку” (через це в листопаді 2024 року рубль впав до найнижчого від 2022 року рівня), російського “тіньового флоту” танкерів, а також “Сургутнафтогазу” та “Газпромнафти”, які є головними продавцями російської нафти.
Американська зброя: Трамп і допомога Україні
У статті для Politico старший науковий співробітник Hudson Institute Люк Коффі зазначає: хоча Трамп і прагне покласти край війні, незрозуміло, як він досягне цього справедливим способом, який призведе до тривалого миру. Експерт зазначає, що кращий підхід – це, звісно, надати Україні зброю та ресурси, необхідні для виходу на міжнародно-визнані кордони України 1991 року. Але через свій нерішучий підхід США завжди надавали допомогу лише для виживання, а не для перемоги.
“Це не провина України. Це колективна провина Америки та європейських союзників. Проте оскільки зростають спекуляції, який вигляд може мати досягнуте Трампом врегулювання, треба враховувати два моменти: Україна має відчувати, що будь-яке врегулювання є справедливим; також Україна повинна почуватися в безпеці від майбутніх нападів Росії”, – підкреслює Люк Коффі.
Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас висловила надію, що США продовжать підтримку України, бо не в інтересах Вашингтона, щоб Москва стала “найсильнішою в світі”. Водночас, за її словами, ЄС готовий перебрати на себе керівництво допомогою Києву, якщо Америка більше не захоче цього робити. Про це Кая Каллас сказала минулого тижня під час останнього за каденції Адміністрації Байдена засідання “Рамштайну” в Німеччині. Його доля після інавгурації Трампа, до речі, теж невідома. Можливо, нова американська Адміністрація не захоче зберігати лідерство в “Рамштайні”. Тоді, найімовірніше, керівництво цим форматом допомоги Україні, що об’єднує 57 країн, перейде до НАТО.
Так само невизначена доля й нового пакету збройної допомоги Україні з боку США. З попереднього на $61 млрд, який Конгрес ухвалив у квітні 2024 року після майже 7 місяців його блокування особисто Трампом, залишилося близько $4 млрд, які Адміністрація Байдена не встигне використати до 20 січня. Тож першим тестом для України буде рішення Трампа продовжити надавати Україні зброю на ці $4 млрд, що залишилися, поки триватимуть його спроби встановити контакт із Кремлем і домовитися з Путіним, або ж заморозити ці кошти, поставивши подальшу допомогу Україні на паузу. Нагадаємо, що 9 січня США оголосили про надання військової допомоги Україні на $500 млн – останньої за президентства Джо Байдена.
Мобілізація і фронт: умови припинення вогню
Найбільш скандальною й неоднозначною заявою Майка Волтца в інтерв’ю ABC News стало фактично звинувачення України в тому, що ми не знижуємо призовний вік до 18 років. За його словами, якщо українці просять весь світ бути повністю за демократію, треба, щоб вони самі були повністю за демократію.
“Інша річ, яку нам треба буде забезпечити – це справжня стабілізація ситуації на полі бою. І одна з речей, яку ми будемо вимагати від українців, що вони мають реальні проблеми з живою силою. Зараз їхній призовний вік – 26 років (насправді 25 років – ред.), а не 18. Я не думаю, що багато людей це усвідомлюють. Вони могли б залучити сотні тисяч нових солдатів. Йдеться про стабілізацію лінії фронту, щоб ми могли укласти певну угоду”, – зазначив Майк Волтц.
Напрочуд дивно це чути від майбутнього радника Трампа з нацбезпеки, який ще рік тому критикував Адміністрацію Байдена за надто повільну й недостатню збройну допомогу Україні. Адже для стабілізації фронту однієї переваги в живій силі недостатньо. Потрібна перевага в зброї над противником. Тому не зовсім зрозуміло, як вони намагатимуться домовитися з Путіним з позиції “миру через силу” (улюблений слоган Трампа – ред.), достатньо не озброївши Україну.
У статті “Україна втрачає позиції на полі бою, бо команда Трампа просуває припинення вогню” CNN зазначає, що в найближчі місяці перед Києвом постане важкий вибір з огляду на повернення Трампа до Білого дому, бо сумнівно, що американська військова допомога й надалі надходитиме так швидко, як зараз.
“В Києві уряд чекає та спостерігає за сигналами з Москви й Вашингтона та майже щодня повторює своє бажання справедливого миру. Будь-яка думка про повернення території, захопленої Росією, відкладена на невизначений термін. Щонайменше Москва вимагатиме, щоб Україна поступилася територією, яку вона втратила, і відмовилася від прагнення вступити до НАТО, що Трамп вважає провокацією для Росії”, – йдеться в статті CNN.
Під час пресконференції в Мар-а-Лаго 7 січня Трамп заявив, що може зрозуміти “її (Росії – ред.) почуття” щодо членства Києва в НАТО. “Росія протягом багатьох років говорила, що ви ніколи не зможете залучити Україну до НАТО. Це було наче викарбувано в камені. А Байден сказав, що ні, вони повинні мати можливість вступити до НАТО. Так Росія має когось просто в себе на порозі. Я можу зрозуміти їхні почуття з цього приводу”, – заявив Трамп.
Щоправда, за словами прем’єрки Італії Джорджі Мелоні, яка 11 січня мала зустріч із Трампом у Мар-а-Лаго, США не залишать Україну сам-на-сам у війні з Росією. “Чесно кажучи, я не передбачаю відходу Трампа від України. Я не бачу цього в його заявах. Я завжди стверджувала, що єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл переговорів – створити складну ситуацію на полі бою. Перший президентський термін Трампа показав, що він має здатність поєднувати дипломатію і стримування, цього разу буде так само. Залишити Україну на цьому етапі було б помилкою”, – підсумувала Мелоні.
