Новий раунд переговорів про припинення вогню, в яких беруть участь українська та американська делегації, вже стартував у неділю ввечері, 23 березня, в Ер-Ріяді.
Хоча очікувалося, що і американська, і українська, і російська делегації прибудуть до Саудівської Аравії у понеділок, 24 березня. Спецпосланець Трампа по Україні і Росії Кіт Келлог (проте, зараз він радше відповідає виключно за український трек) заявляв, що фізично українська та російська делегації перебуватимуть в окремих кімнатах, а американські переговорники здійснюватимуть човникову дипломатію – ходитимуть між ними, щоб зрозуміти позиції сторін. А речник МЗС України Георгій Тихий уточнював, що це буде технічна, а не політична зустріч, де визначатимуться параметри різних можливостей припинення вогню, як воно працюватиме, хто його буде контролювати й моніторити.
Проте зустріч української та американської делегацій відбулася в неділю ввечері, 23 березня, про що у відповідному дописі в соцмережі повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. Як відомо, Україна погодилася на пропозицію США щодо 30-денного перемир’я по всій лінії фронту. Проте, навіть після другої телефонної розмови Трампа з Путіним, яка стала цілковитою ганьбою для Трампа, Кремль це відкинув, висунувши купу попередніх умов, серед яких зупинення західної військової допомоги Україні тощо.
Так, на словах Путін начебто дав наказ російській армії припинити удари по енергетичних об’єктах України. І спецпосланець Трампа по Близькому Сходу, який відповідає ще й за контакти з Кремлем, Стів Віткофф повторив тезу кремлівської пропаганди, що одразу після розмови з Трампом, Росія буцімто збила 7 своїх же дронів, які вже летіли вражати українську енергетику. Навіть радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц у неділю ввечері, 23 березня, заявив, що “припинення вогню по інфраструктурі” вже діє, хоча все це блеф і в реальності цього немає. Ну, а далі, за словами Волтца, вони будуть домовлятися з росіянами про припинення вогню у Чорному морі, “щоб обидві сторони могли перевозити зерно, паливо, і знову почати торгівлю”, хоча це і так є.
Після чергових саудівських переговорів Трамп очікує припинення вогню на багатьох ділянках фронту, а після цього – “угоди щодо поділу земель”. Президент Зеленський говорив, що було б добре, якщо б чергові саудівські переговори “закінчилися якимось результатом, який наблизить нас до повного припинення вогню”. Ну, а Путін зацікавлений втягнути Трампа у нескінченні переговори про “мир” на кшталт колишнього мінського процесу, щоб виграти час, перегрупуватися й завдати нового удару.
Угода за будь-яку ціну: зближення Трампа і Путіна
За інформацією Bloomberg, адміністрація Трампа прагне укласти угоду про припинення вогню до Великодня – 20 квітня. Видання посилається на джерела, що знайомі з американськими планами. Разом із цим, ця дата неодноразово озвучувалася кремлівськими пропагандистами на російських федеральних каналах, адже Путіну важливо забезпечити режим припинення вогню на 9 травня – 80-річчя “великої перемоги” у Другій світовій війні.
Не дивлячись на те, що свою вже другу телефонну розмову з Путіним минулого тижня Трамп назвав “дуже хорошою та продуктивною”, все ж після неї його пресконференцію для американських ЗМІ відмінили, бо оголошувати було нічого – Москва не погодилася на безумовне 30-денне припинення вогню по всій лінії фронту. А за підсумками телефонної розмови на офіційному сайті Кремля з’явилася велика заява, яка виглядала як відверта гра й глузування над спробами команди Трампа швидко виконати одну зі своїх головних передвиборчих обіцянок – зупинити війну Росії проти України за 24 години.
У Білому домі, вочевидь, зробили вигляд, що не помітили насмішок Кремля. Спочатку, як вже зазначив вище ТСН.ua, Стів Віткофф заявив, що Путін дійсно наказав російським військовим збити російські дрони, які вже начебто летіли вражати українські енергетичні об’єкти, додавши, що “Путін діє добросовісно”. А потім Віткофф дав не менш епічне інтерв’ю американському пропагандисту Такеру Карлсону (який послідовно звинувачує Україну в незаконному перепродажі американської зброї, провокуванні Путіна на агресію тощо), де сказав, що Путін молився за Трампа після спроби замаху на нього влітку 2024 року, а про окуповані Росією українські регіони – що вони є найбільшими перешкодами у врегулюванні війни.
“Вони російськомовні, були референдуми, де переважна більшість людей показали, що вони хочуть бути під владою Росії. Це слон у кімнаті – конституційні питання всередині України щодо того, чим вони можуть поступитися, коли йдеться про відмову від територій. Росіяни де-факто контролюють ці території. Питання в тому, чи визнає світ, що це російські території? Чи зможе Зеленський вижити політично, якщо визнає це?”, – сказав Віткофф.
Білий дім, вочевидь, вважає, що лестощі й публічна апеляція до виконання “хотєлок” Кремля все ж таки змусять Путіна погодитися на 30-денне припинення вогню по всій лінії фронту, щоб Трамп це потім представив, як особисту велику перемогу. До того ж, як нещодавно зазначив колишній головний стратег Трампа під час його першого президентського терміну Стів Беннон, який нещодавно вийшов із в’язниці, “те, що Трамп робить у геостратегічному та геоекономічному плані набагато перевершує те, що він робить усередині країни”
І в Кремлі це теж розуміють: на тлі зростання інфляції, шаленого управлінського хаосу і, наприклад, дефіциту яєць у США, команді Трампа потрібні хоч якісь перемоги, щоб продати це своєму виборцю. Адже припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС, яке було встановлено за кілька днів до інавгурації Трампа, що вважалося його великою особистою перемогою, протривало лише 58 днів. Тож, і врегулюванням на Близькому Сході Білий дім вже не може похвалитися. Тому, можливо, Трамп вирішив зосередити зусилля на досягненні швидкого припинення вогню у війні Росії проти України за будь-яку ціну, враховуючи тиск на українське керівництво й подальші поступки з боку України.
Суверенітет і гарантії безпеки: ключові умови для України
За словами того ж таки Віткоффа, на повноцінне перемир’я, можливо, вдасться вийти вже за кілька тижнів. Тож, це приблизно підтверджує інформацію Bloomberg, що адміністрація Трампа встановила собі дедлайн для остаточної домовленості – Великдень, 20 квітня, – що також є в інтересах Кремля.
Україна, зі свого боку, погодилася на безумовне 30-денне припинення вогню по всій лінії фронту, на відміну від Росії. У заяві Кремля за підсумками другого телефонного дзвінка між Трампом і Путіним 18 березня зазначено, що Путін віддав наказ припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі. Проте відтоді кількість повітряних атак і загиблих від російських ударів українців в рази збільшилася. І Білий дім це жодним чином не коментує, навіть не думаючи попередити Москву про запровадження додаткових санкцій.
Україна постійно публічно озвучує власні червоні лінії, якими не збирається поступатися:
- членство в ЄС і НАТО;
- невизнання окупованих територій;
- збереження власної армії і озброєнь;
- продовження західної військової і фінансової допомоги (хоча, це, здебільшого, залежить від наших союзників);
- та надійні гарантії безпеки від ЄС і США, які унеможливлять повторні напади Росії.
В інтерв’ю Такеру Карлсону Стів Віткофф чомусь заявив, що Україна вже фактично визнала недосяжність членства в НАТО. Звідки спецпосланець Трампа це взяв невідомо, бо публічно українська влада жодного разу не відмовлялася від вступу до Альянсу. Тим паче, це прагнення є нормою Конституції України. Разом із тим, Віткофф додав, що Київ може отримати колективний захист за статтею 5 НАТО. Це, до речі, те, що вже протягом кількох тижнів просуває прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Щоправда, яке втілення ця ідея отримає на практиці, невідомо. Адже, чи з членством України в НАТО, чи без, поширення захисту “парасольки” статті 5 на Україну – це ні що інше, як прямий вступ країн-членів Альянсу у війну з Росією.
За словами британського прем’єра Кіра Стармера, без надійних безпекових механізмів будь-яка мирна угода зробить Україну вразливою щодо майбутніх російських вторгнень, які обов’язково будуть.
“Я не довіряю Путіну, й тому сприймаю все, що він каже, з деякою мірою обережності. Ми знаємо, що станеться, якщо не буде заходів безпеки, це означає, що рано чи пізно він (Путін – Ред.) порушить угоду. Європа повинна відігравати провідну роль у забезпеченні цієї безпеки”, – вважає Стармер.
Один із елементів гарантій безпеки для України – це миротворча місія, яка може зʼявитися в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Її обговорює “коаліція охочих”, створена за лідерства Британії і Франції. Нещодавно саме Кір Стармер та Еммануель Макрон всерйоз обговорювали можливість відправлення їхнього військового контингенту до України, щоб гарантувати сталість припинення вогню. Трамп принципово підтримав цю ідею, проте заперечив участь США.
Але днями європейські ЗМІ повідомили, що на столі є також план відправлення до України “блакитних” шоломів під мандатом ООН, щоб Путін погодився. Бо, як відомо, в Кремлі категорично відкидають можливість появи в Україні миротворців країн-членів НАТО, погрожуючи вважати їх законною ціллю для ударів. Що цікаво, як написала німецька Welt, вже й Китай розглядає можливість участі в потенційній миротворчій місії ООН. Проте, навряд чи вона, якщо навіть Росія і Китай, у яких у Радбезі є право вето, за неї проголосують, зможе запобігти повторному російському просуванню.
“Якщо ООН не матиме мандату захищати Україну, Путін знову прийде до нас із війною. Ми не бачимо ООН як альтернативу контингенту або гарантіям безпеки. Ми підтримуємо розумні, логічні стосунки з ООН, з представниками та генсекретарем, але ООН не може бути альтернативою гарантіям безпеки. Коли є війська, є ППО і кораблі, є літаки, серйозна армія і реальна розвідка наших партнерів тут, в Україні, піти проти такої інфраструктури небезпечно для росіян”, – зазначив Володимир Зеленський.
Затягування часу: Путін втягує Трампа у другий “Мінськ”
Росія не змінила своїх першочергових цілей у війні проти України. Путін не зацікавлений у припиненні вогню. Разом із цим, російській армії та ОПК потрібна пауза, щоб перегрупуватися й наповнити спустошені склади. До того ж, у Кремлі розуміють, що “швидкість” для Трампа важливіша за “якість”. Тому, після нескінченних раундів саудівських переговорів Путін дійсно може погодитися на якийсь варіант гібридного припинення вогню, затягнувши США, які продовжать тиск на Україну, у щось на кшталт колишнього “мінського” процесу, який тепер, вочевидь, називатиметься “саудівським”. При цьому, одна з головних вимог Кремля – припинення західної військової допомоги Україні – з часом може бути і так виконана. Адже зараз Київ отримує те, що ще залишилося з того пакету допомоги, який Конгрес ухвалював за президентства Байдена. А “апетиту” голосувати новий, за словами спікера Палати представників Майка Джонсона, у законодавців немає.
Напередодні саудівських переговорів Трамп вчергове заявив, що дуже добре знає Путіна, тому зможе його зупинити, домовитися з ним про припинення вогню, і цей процес знаходиться під його контролем. Разом із тим ми не бачимо аналогічної зацікавленості з боку Москви. До Ер-Ріяду Кремль відправляє сенатора Григорія Карасіна і радника директора ФСБ Сергія Бесіду. Тобто, як бачимо, це навіть не заступники російського міністра закордонних справ Лаврова чи помічник Путіна Ушаков, із чого можна зробити висновок, що Росія просто імітує зацікавленість у “саудівському” переговорному процесі.
Делегація Росії прибула до Ер-Ріяду в неділю ввечері, 23 березня. Їхні переговори з американцями відбудуться вже у понеділок, 24 березня. Звичайно, якщо видавати бажане за дійсне, як це зробив Майк Волтц, заявивши, що США домовилися з РФ і зупинили удари по енергетичних об’єктах України, то так можна дійти й до вигаданого припинення війни. Проте вимоги Кремля від цього не зникнуть. Їх днями вчергове озвучив колишній помічник Путіна Владислав Сурков в інтерв’ю французькому тижневику L’Express:
“Стратегічні цілі не змінилися, тактичні коригуються в процесі реалізації стратегії. Україна – це штучне політичне утворення, в яке були протиприродно втиснуті щонайменше три дуже різні регіони. Військовий вплив на Україну дозволить відділити російське від антиросійського, або, висловлюючись євангелічно, 0вець від к0злів”.
До того ж, адміністрація Трампа, напевно, забуває, що шuзофренічні вимоги Путіна поширюються далеко за межі поглинання України. У січні 2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення в Україну, в Кремлі кричали, щоб США і НАТО “збирали манатки” й забиралися до “кордонів” 1997 року, ставлячи цим самим під сумнів кілька хвиль розширення Альянсу на Схід.
“Якщо ми озирнемося на шість років назад, уявлення Путіна, що Росії треба відновити домінування, не змінилося. І це лише питання, як він збирається це зробити. Це також пов’язано з ідеєю витіснення США з Європи. І тут є збіг між тим, чого хоче Путін, і тим, чого, здається, також хоче Трамп. Видається, він сам хоче вивести США з Європи, а не просто позбавити Україну підтримки США та здатності протистояти Росії”, – вважає Фіона Гілл, колишня заступниця помічника президента США під час першого президентського терміну Трампа.
