Поговоримо про те, як правильно робити підзимові посіви і чому вони часто дають кращі результати, ніж весняні. Тема здається знайомою, але саме дрібні нюанси найчастіше й призводять до помилок.
Підзимові посіви особливо підходять для цибулі, моркви, коренеплодів та озимого часнику. Усі знають, що такі культури добре витримують холод і швидко стартують навесні. Проте визначити правильний момент для посіву непросто. Формулювання про “кілька тижнів до стійких морозів” у реальних умовах мало допомагає, коли взимку погода стрибає від плюса до мінуса. Через це багато городників сіють надто рано, насіння проростає восени й гине під морозами.
Щоб уникнути таких втрат, я раджу робити підзимові посіви якомога пізніше, коли земля вже охолола, а перші заморозки стали нормою. У цей час насіння залишається в стані спокою й не проростає до весни. Пізні посіви є набагато надійнішими, ніж ранні.
Експерти розповіли, як правильно робити підзимові посіви
Цікавий досвід є й у лісівників, які висівають насіння дерев просто по снігу. Воно само потрапляє у ґрунт під дією талих вод. Зверху такі посіви накривають хмизом. Це простий, але ефективний прийом, адже він захищає насіння від птахів, розсіює яскраве весняне сонце та трохи вирівнює температурні коливання. Цей метод чудово працює і для овочевих культур.
Дослідження також показують, що підзимові посіви значно зміцнюють рослини. Однорічники, висіяні взимку, спокійно витримують морози до кількох градусів нижче нуля, у той час як весняні посіви гинуть навіть при легкому похолоданні. Тож рослини, що зимують у ґрунті, формують сильніший імунітет.
Пізні посіви зручно робити так: грядки готують завчасно, а рядки позначають кілочками, щоб узимку не шукати їх під снігом. Коли сніг випадає, насіння висівають прямо по ньому. Добре сходить редиска, салат, щавель, морква, кріп, коріандр, цибуля-чорнушка та багаторічні цибулі. Зверху посіви знову накривають хмизом. Насіння не потрібно загортати — талі води самі затягнуть його у землю.
Цей спосіб підходить і для підзимового висівання цибулі-сівка. Його розсипають по снігу й присипають тонким шаром торфу або землі. Так створюється природний “холодильник”, у якому цибулинки чудово зберігаються до весни. Те саме можна зробити й з озимим часником, якщо не встигли посадити його восени.
