Цукерки «Ромашка» давно стали символом радянського і пострадянського дитинства, проте за знайомою обгорткою стоїть цікава історія, що бере початок у Львові. Саме це місто, яке у середині ХХ століття буквально пахло шоколадом, подарувало країні один із найвідоміших солодких брендів.
Як народилася «Ромашка»
Для багатьох львів’ян аромат какао й обсмажених горіхів був частиною дитинства. Біля костелу Ельжбети, на вулиці Шептицьких, працював цех фабрики «Світоч», який у минулому належав легендарній кондитерській «Branka». Саме там з’явився рецепт майбутнього хіта — цукерок «Ромашка».
Львівські кондитери створили цю солодкість для поєднання з ароматною кавою, адже, як жартували працівники фабрики, «жодна філіжанка не обходиться без цукерки з коньяком». Так «Ромашка» стала символом львівського смаку — елегантного, насиченого й з легкою нотою алкоголю.
Хто створив рецепт
Хоча нині «Ромашку» часто пов’язують із «Світочем», історично рецепт з’явився ще до створення об’єднання у 1962 році. Тоді в «Світоч» увійшли дві націоналізовані фабрики — «Branka» (після війни фабрика ім. Кірова) та «Gazet» (пізніше «Більшовик»).
Офіційно рецепт приписують технологам фабрики «Більшовик». Водночас існує версія, що він був лише вдосконаленим варіантом старішого рецепту, розробленого на довоєнній «Gazet». Безперечним залишається одне — народилася «Ромашка» саме у Львові.
Смак перших цукерок
Початкова версія «Ромашки» мала помадкову начинку з натуральним коньяком і була покрита справжнім шоколадом без домішок рослинних жирів.
Колишній директор львівської філії «Світоча» Ігор Гадада згадував, що ранні «Ромашки» мали виразний, глибокий смак, адже коньяк був не ароматизатором, а справжнім інгредієнтом. Алкоголь не лише додавав вишуканості, а й слугував природним консервантом, допомагаючи зберігати ніжну консистенцію помадки без штучних стабілізаторів.
Чому смак відрізнявся на різних фабриках
У радянські часи рецепти належали державі, тому їх передавали між фабриками без авторських прав. Через різне обладнання, якість сировини й технологічні нюанси кожне підприємство випускало «свою» версію.
Тож «Ромашку» могли виготовляти і в Москві, і в Мінську, але саме львівські цукерки вважалися еталоном. Їхня якість була настільки високою, що продукцію спеціально відправляли навіть для учасників Олімпійських ігор 1980 року.
Походження назви
Назва «Ромашка» має кілька версій. За найпоширенішою, вона символізує простоту, ніжність і домашній затишок — ті емоції, які викликає квітка ромашка. Її образ прикрашав обгортку, роблячи цукерку впізнаваною й привабливою.
ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦
Існує й жартівлива теорія: мовляв, назва походить від слова «ром», адже в начинці спочатку був алкоголь. Хоча це лише народна легенда, вона міцно закріпилася серед споживачів.
З маркетингового погляду «Ромашка» — ідеальна назва: м’яка, мелодійна, добре запам’ятовується й виглядає привабливо на упаковці. Саме тому з часом бренд став настільки популярним, що між виробниками навіть виникали судові суперечки за право використовувати зображення ромашки на етикетці.
Як змінився смак «Ромашки»
З роками рецептура зазнала суттєвих змін. Як розповідав Ігор Гадада, справжній шоколад замінили кондитерською глазур’ю з рослинними жирами, а натуральний коньяк — ароматизатором. Замість добірних какао-бобів почали використовувати дешевші суміші.
Хоч смак став іншим, «Ромашка» залишилася символом минулої епохи. Сьогодні ця цукерка — не лише десерт, а й частина культурної пам’яті, що нагадує про львівську кондитерську майстерність і неповторний смак дитинства.
