У 2024 році Україна здійснить перехід на зимовий час.
Далі переведення годинників більше не відбуватиметься.
Але є одне уточнення про цей важливий момент.
У липні 2024 року депутати Верховної Ради вирішили скасувати сезонне переведення годинників.
Парламентарі переконані, що це позитивно позначиться на здоров’ї українців, адже люди краще спатимуть та не так сильно стресуватимуть.
Як наслідок, працездатність населення повинна зрости.
Таким чином, у 2024 році перехід на зимовий час відбудеться в останню неділю жовтня — 27 числа.
Але тепер це вже не називатимуть терміном «зимовий час», тепер це буде «єдиний київський час». Він відповідатиме визначенню другого часового поясу у шкалі Всесвітнього координованого часу (UTC+2).
Назва стала по-новому через те, що більше визначень «літнього» та «зимового» часу не існуватиме, адже переведення в Україні скасували.
Варто розуміти, що в Європі й надалі переводитимуть годинники. Так, у 2019 році в Європарламенті зробили крок до скасування, але рішення досі не імплементоване. Це важливо мати на увазі українцям, які в майбутньому планують їхати за кордон. Весною країни ЄС перейдуть на літній час, а в Україні — ні. Тому різниця в годинах збільшиться.
Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проєкт, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав – і, як кажуть джерела ВВС, не планує цього робити.
Проєкт Закону про обчислення часу в Україні №4201, який мав скасувати сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня.
Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна мала перейти на зимовий час востаннє і на ньому лишитися.
Згодом законопроєкт підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту.
Однак Володимир Зеленський його досі не підписав.
Як повідомив ВВС Україна співрозмовник в президентській команді, цей закон так і не підпишуть.
“Не планує президент підписувати”, – твердить співрозмовник в ОП. А для ветування закону строки вже минули.
Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив ВВС, що підпису не буде.
“Спікер це протис, це його ідея, тому щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде”, – каже співрозмовник в Раді.
За його словами, все порахували й побачили мінуси для економіки – “вилізли збитки у кілька мільярдів”.
До аргументів проти підписання закону співрозмовник кореспондента ВВС Україна Віталія Червоненка додав петиції на кшталт “не крадіть наші вечори”, з якими виступали українці.
Тож за такого сценарію українці і далі будуть переходити у березні на літній, а у жовтні – на зимовий час.
Автором законопроєкту є нинішній спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Він подав цей проєкт ще 2020 року. Тоді Стефанчук був просто віцеспікером.
Документ навіть ухвалили у першому читанні, але це трапилось на початку березня 2021 року, за кілька тижнів до переходу на літній час.
Тоді закон в цілому не проголосували й ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання.
Стефанчук повернувся до ідеї скасувати переведення і залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Ради.
А вже в липні 2024 року зумів зібрати під це голоси.
UTC+2 чи UTC+3: який час буде в Україні
“Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або київський час”, – анонсувала заступниця голови фракції “Слуги народу” в парламенті Євгенія Кравчук після того, як Рада ухвалила закон в липні.
Стандарт UTC – або Всесвітній координований час – використовують в усьому світі для регулювання часу.
Часові пояси навколо земної кулі описуються як додатне або від’ємне зміщення від UTC – на схід чи захід від нульового меридіана. Відповідно часовий пояс України – UTC+2, і цей час називають стандартним київським часом.
Для тих країн і регіонів, де переходять на літній час, зміщення відносно UTC також змінюється (зазвичай +1 година). Тобто літній час в Україні – UTC+3.
Як зазначають у міністерстві економіки, саме зимовий час, на який цієї неділі перейде Україна, є природним для країни та відповідає її географічному положенню, а перехід на літній час робили з метою ефективного використання світлої частини доби.
Які країни переводять годинники, а які – ні
Станом на 2024 рік перехід на літній час відбувається в більшій частині Європи, Північної Америки, а також деяких країнах Африки, Азії, Південної Америки та Океанії.
Годинники зокрема переводять у всіх країнах ЄС, Великій Британії, Сполучених Штатах (окрім Аризони, Гаваїв і Територій США), у більшій частині Канади, в частині Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Єгипті та Лівані.
Водночас у більшості країн Африки, Азії та Південної Америки переходу на літній час немає.
Також не переводять годинники у Росії, і через це – на окупованих нею територіях України, де використовують московський час – UTC+3.
Історія переведення годинника
В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року – наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня – на зимовий.
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію.
Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Утім світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.
Але головне – це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров’я людей.
“Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб”, – писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
ЄС з 2019 року скасував обов’язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.
У 2011 році спробувала перейти на “постійний літній час” Росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і “питання часу” вважали одним з елементів торгу.
Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.
Зимовий час: добре чи погано
У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
“Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч”, – говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.
Через “зимовий час” влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Щоб було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, “що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території”.
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович вказував раніше на те, що через “зимовий час” ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
“Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга”, – говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.
При цьому внаслідок реформи влітку Україна мала б спільний час з Варшавою чи іншими країнами Європи на цьому поясі, які зберігають переведення.
Як показували соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42% схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17% пропонували відмовитись від літнього часу, а 25% – від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не визначились, як бути.
