Російський диктатор Володимир Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан 17 січня підписали договір про “всеосяжне стратегічне партнерство” між країнами терміном на 20 років.
“Путін та Пезешкіан підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Іраном”, – повідомила російська агенція.
Також інформаційне агентство AP інформує, що сьогодні диктатор РФ та іранський президент провели переговори у Кремлі. Росіяни стверджують, що підписаний документ охоплює сфери від торгівлі та військового співробітництва до науки, освіти та культури.
За словами Пезешкіана, договір є “міцною основою для нашого просування вперед”.
“Ми вважаємо наші відносини з вами життєво важливими, делікатними та стратегічними, і ми твердо підтримуємо цей шлях”, – додав він.
Путін натомість висловився, що документ “дасть додатковий імпульс практично всім сферам співпраці”.
Водночас іранський лідер заявив, що країни мають власноруч вирішувати свої проблеми, посилаючись у цих словах на США, як зазначає AP.
“Вони приїжджають з іншого боку світу, щоб створити хаос у регіоні. Ці зв'язки, безумовно, розрядять їхню змову”, – сказав Пезешкіан.
Водночас речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що договір про “стратегічне партнерство” з Тегераном був “запланований давно”, і не повʼязаний з інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа, що відбудеться 20 січня.
Що відомо про угоду
Договір про “стратегічне партнерство” РФ та Ірану укладений строком на 20 років з можливістю автоматичного продовження кожні 5 років. Він підлягає ратифікації та набере чинності після 30 днів з дати останнього письмового повідомлення про виконання відповідних внутрішньодержавних процедур.
Документ має 47 статей, у яких йдеться про співпрацю в низці сфер, зокрема безпеки й оборони, економіки, космічній галузі, культури, охорони здоровʼя тощо. Відповідний текст опублікований на сайті Кремля.
Зокрема, відповідно до угоди, якщо одна зі сторін зазнає агресії, інша не повинна надавати жодної військової або іншої допомоги агресору та сприятиме, аби “розбіжності, що виникли, були врегульовані на основі Статуту Організації Об'єднаних Націй та інших”.
“Договірні сторони консультуються та співпрацюють у сфері протидії спільним військовим загрозам та загрозам безпеці двостороннього та регіонального характеру”, – зазначено в тексті угоди.