Російські окупаційні війська активізують створення майданчиків для запуску ударних дронів, зокрема відновлюють інфраструктуру зруйнованого Донецького аеропорту. У коментарі для “Телеграфу” військовий експерт, колишній офіцер Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський зазначив, що це свідчить про перетворення аеропорту на військову базу для безпілотних літальних апаратів..
Збільшення кількості таких майданчиків дає можливість окупантам готувати комбіновані атаки і посилювати тиск на систему протиповітряної оборони України.
Він також відмітив, що подібні роботи ведуться й на Керченському аеропорту, де збільшують кількість пускових платформ.
Застосування реактивних дронів
Військовий експерт підкреслив, що реактивні дрони створюють ворогу нові можливості для комбінованих ударів, де крилаті ракети частково замінюються безпілотниками з різними характеристиками.
“Це різні види цілей, які по-різному перехоплюються. Різні види детекції – і різні типи перехоплення. Тому нам потрібно бути до цього готовими”, – додав він.
За його словами, потенційними майданчиками для запуску дронів можуть стати будь-які рівні ділянки з дорогами довжиною близько двох кілометрів. Росіяни запускають “Шахеди” як з пікапів, так і зі стаціонарних пунктів, тому крім повітряної боротьби слід посилювати захист і на центрах комплектації.
Програмування дронів на складах
Храпчинський також розповів, що дрони програмують безпосередньо на складах, які, за його даними, є зокрема у Приморсько-Ахтарську.
“Потрібно змінювати логіку протидії ворожим дронами, а не лише реагувати на запуски”, – резюмував експерт.
Експертна думка
Реактивні ударні дрони, які використовує Росія, складно виявити вночі на великих висотах через їхню високу швидкість. На це звертає увагу військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.
За його словами, бойова частина таких дронів уже посилена — її потужність сягнула близько 90 кг. Окрім того, швидкість апаратів може перевищувати 500 км/год, що значно ускладнює їх перехоплення наявними українськими дронами, які розраховані на швидкість до 300 км/год.
“Щоб ефективно протидіяти таким цілям, нам потрібні швидкісні ракети-перехоплювачі з характеристиками понад 600 км/год. Важливо, щоб вони були не лише ефективними, а й порівняно недорогими у виробництві”, — підсумував Романенко.
