Кремлівські пропагандисти зробили рідкісне і справді шокуюче зізнання. В ефірі радіостанції «Комсомольская правда» фактично пояснили, що бідність в Росії — це прямий наслідок війни проти України, і що росіянам доведеться продовжувати економити.
Під час прямого ефіру ведучий Іван Панкін звернув увагу на хронічно низькі доходи працівників бюджетної сфери і наростаючу кадрову кризу. Він перерахував професії, без яких неможливе нормальне функціонування країни: медики, співробітники правоохоронних органів, комунальні працівники, електрики, двірники. Попит на цих фахівців високий, але зарплати, за його словами, залишаються принизливо низькими.
Панкін прямо поставив питання, чому люди, на яких тримаються міста і соціальні системи, продовжують отримувати мізерні гроші і як влада взагалі збирається вирішувати проблему нестачі кадрів.
Відповідь запрошеного економічного оглядача Дмитра Прокоф’єва прозвучала для російського державного ефіру незвично відверто.
«Вони мало отримують не тому, що уряд жадібний, а тому що уряд розуміє: щоб у магазинах були повні прилавки, якась частина населення не повинна мати можливості все це купити», — заявив експерт.
Прокоф’єв нагадав, що в країні є пріоритетний сектор, куди держава направляє гроші без будь-яких обмежень. У цьому секторі, за його словами, немає проблем з фінансуванням і забезпечуються максимально високі зарплати. Мова, очевидно, йде про військову сферу і все, що пов’язано з війною.
“Для того щоб ті, хто там працює, могли це все споживати, іншим треба економити”, — додав він.
Фактично в ефірі державного радіо прозвучало пряме визнання: фінансові ресурси Росії сьогодні зосереджені навколо війни та оборонного комплексу, тоді як цивільний сектор свідомо заганяється в бідність. Більше того, зі слів Прокоф’єва випливає, що російська економіка в нинішньому стані просто не здатна витримати високий споживчий попит.
Поки влада говорить про «стабільність» і «адаптацію», навіть лояльні режиму спікери визнають: війна руйнує країну зсередини, а платити за неї доводиться звичайним росіянам — низькими зарплатами, відсутністю перспектив і вимушеною економією.
