Володимир Путін / © Associated Press
Західні аналітики дедалі частіше б’ють на сполох: надія на те, що економічні санкції та тиск на полі бою змусять російського диктатора піти на мирову, може виявитися фатальною помилкою. Замість того, щоб шукати шляхи до дипломатії, Володимир Путін ризикує піти ва-банк. Для нього поступки сьогодні означають не лише втрату впливу, а й крах усієї системи, що тримається на страху та лояльності еліт.
Як стверджують у матеріалі Foreign Policy, у персоналістських автократіях лідер залишається на вершині, поки гарантує оточенню доходи та безпеку. Вигляд поразки для нього є набагато небезпечнішим, ніж продовження кровопролитної війни.
Паливна криза як каталізатор агресії
Особливо болючим ударом для Кремля стали атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи. Цифри вражають: від початку року і до липня відбулося майже 200 таких влучань. Це спричинило дефіцит пального, а внутрішнє виробництво бензину впало приблизно на третину від рівня попиту.
Це не просто економічна проблема — це удар по гаманцю російських еліт, від яких залежить стабільність режиму. Розуміючи, що будь-який натяк на слабкість може бути сприйнятий силовиками як зрада, диктатор обирає шлях подальшої ескалації.
Читайте також: ⚡️ Після атаки українських дронів Тюменський НПЗ повністю зупинив роботу, – росЗМІ
Чого чекати від фронту та тилу
Росія продовжує грати м’язами, намагаючись використати дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot в Україні. Окрім масованих ракетних атак, Кремль концентрує зусилля на енергетичній інфраструктурі. Відомо про 250 атак на об’єкти «Нафтогазу», зокрема у Полтавській, Харківській і Сумській областях.
Водночас всередині самої Росії гайки закручують ще тугіше. Показовий тиск на еліти, як-от справа проти колишнього заступника міністра оборони РФ Руслана Цалікова, демонструє: диктатор чистить ряди, готуючись до тривалого протистояння.
Коли можливий діалог?
Експерти переконані: переговори стануть реальністю лише тоді, коли ціна війни перевищить ризик існування самої системи влади Путіна. Для України це означає необхідність посилення ППО та розширення ударів по російській залізниці, портах і підприємствах військово-промислового комплексу.
Не забуває диктатор і про погрози назовні. Під час святкування Дня Військово-морського флоту він гучно заявив про наміри контролювати Північний морський шлях та погрожував «усіма доступними засобами» щодо безпеки Калінінградської області. Проте реальність виглядає інакше: наляканий ударами українських безпілотників, Путін вже вдруге скасовує головний парад у Санкт-Петербурзі та Кронштадті, побоюючись за власну безпеку.
Чи вважаєте ви, що подальший тиск на російські НПЗ змусить Кремль змінити риторику? Діліться своїми думками у коментарях та поширюйте статтю серед друзів!
Що ви думаєте про цю новину?
Напишіть свою думку в коментарях під постом у Facebook і слідкуйте за сторінкою, щоб не пропустити наступні новини.
Обговорити у Facebook Ваш коментар допоможе іншим читачам побачити цю новину
