Росію продовжують позбавляти зон впливу у світі, змушуючи РФ звужуватись до власних кордонів. Крім того, через тиск з боку КНР та Індії, Кремль дав задню та зменшив градус ядерних погроз. Про це в інтерв'ю Главреду розповів військовий аналітик, співголова громадської ініціативи “Права справа” Дмитро Снєгирьов. glavred.net
За його словами, дипломатичні контакти між РФ і США щодо врегулювання війни в Україні вже розпочалися. Сам факт участі російської делегації підтверджує готовність Москви до таких обговорень. Проте цей процес відбувається під значним зовнішнім тиском, який змушує Росію рухатися в напрямку мирних переговорів.
“Давайте подивимося не тільки на Україну, а й на геополітичний розклад подій. Ослаблення позицій Російської Федерації за останній місяць спостерігається в ключових точках земної кулі, правильно? Це Близький і Середній Схід. Незважаючи навіть на заяви нового керівництва Сирії, військова присутність Російської Федерації в цьому регіоні зведена до мінімуму. Але основне – Росія втратила можливість контролювати нафтовидобуток у цій країні, а це була основна причина її присутності”, – вказує Снєгирьов.
Дмитро Снєгирьов зазначає, що порт Тартус і база Хмеймім, які раніше були ключовими для впливу Росії в Середземномор'ї та Африці, втратили свою стратегічну вагу. Аналогічно Росія послабила свої позиції в Секторі Газа, який довгий час залишався зоною її впливу через підтримку терористичних структур, таких як Хезболла та ХАМАС.
Крім того, США та Ізраїль посилили тиск на хуситів, а Саудівська Аравія ініціювала наземну фазу операції, що завдало серйозного удару по проксі-силах Росії, які контролювали транспортні маршрути в районі Червоного моря.”І головне – на цьому тлі лунають заяви про можливу військову операцію проти Ірану, фактично ламаючи вісь зла. Це означає, що Росія може втратити свого стратегічного партнера”, – наголошує аналітик.
Снєгирьов стверджує, що у Закавказзі також спостерігаються зміни: у Грузії створюються загрози для російської присутності, а дії прем'єр-міністра Вірменії ставлять під сумнів існування російської бази в Гюмрі. Тим часом у Молдові плани щодо націоналізації стратегічних об'єктів у Придністров'ї додатково обмежують вплив Кремля в регіоні.
“Фактично Росію змушують звужуватися до її власних кордонів шляхом позбавлення зон стратегічного та військового впливу”, – робить висновок він.
Аналітик підкреслює, що економічний тиск на Росію продовжує посилюватися. Мова йде не лише про секторальні та персональні санкції, а й про затримання російських танкерів у Балтійському морі, що демонструє перехід від санкцій до рішучих дій.
Він також звертає увагу на важливі зміни в позиції Китаю. З липня Китай заборонив постачання до Росії товарів подвійного призначення, що завдало серйозного удару по російському військово-промисловому комплексу. Крім того, позиція Китаю щодо проведення взаєморозрахунків з Росією свідчить про ослаблення можливостей Кремля впливати на ситуацію.
“Таким чином, ми бачимо прямий політичний, економічний та військовий тиск на Російську Федерацію з боку новообраної адміністрації Сполучених Штатів. Саме тому Росію фактично змусили сісти за стіл переговорів”, – додає він.
Снєгирьов зауважив, що Росія, намагаючись зберегти своє реноме, активно використовувала ядерну риторику, зокрема демонструючи випробування ракети “Орешник”. Ця ракета заявляється як носій ядерного заряду, однак останні висловлювання російського диктатора свідчать, що “Орешник” розглядається скоріше як альтернатива ядерній зброї.
“Це свідчить про те, що тиск з боку Китаю та Індії на Російську Федерацію, особливо щодо можливості застосування ядерної зброї, дає свої результати. Тепер уже навіть ядерна риторика зменшилася. На тлі цих подій Сполучені Штати провели випробування власної системи протиракетної оборони над ГУАМом, знищивши балістичну ракету середньої дальності. Це було сигналом Путіну: США мають ефективні засоби протиракетної оборони, які здатні нейтралізувати “Орешник”. Крім того, в Ізраїлі американська система протиракетної оборони THAAD успішно відпрацювала проти балістичних ракет. Це ще один сигнал Росії”, – вказує експерт.
Співголова громадської ініціативи “Права справа” також звернув увагу на зміну риторики російського лідера. Диктатор зазначив, що кількість “Орешників” у них обмежена, що є цікавим з огляду на попередні заяви білоруського лідера про можливе розміщення десятків таких ракет у Білорусі. Це викликає запитання, оскільки, за даними української розвідки, Росія має не більше 10 таких ракет, які досі перебувають на експериментальному етапі.
“Це і є передумови, як Російську Федерацію змушують розпочати так званий мирний діалог. Але не варто перебувати в режимі “теплих ванн”. Тиск здійснюється і на Україну. Звернемо увагу на риторику західних партнерів щодо зниження мобілізаційного віку в Україні та заяви американських високопосадовців, включно з представниками новообраної адміністрації США, про можливе припинення військово-технічного співробітництва. Це свідчить про політичний і військовий тиск на обидві сторони війни одночасно”, – резюмував Снєгирьов.
Війна Росії проти України – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, після залучення північнокорейських військових до бойових дій у Курській області Росії проти ЗСУ виникли припущення, що РФ може перекинути ці сили й на Донеччину. Втім, військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов зазначає, що такий сценарій наразі виглядає більше як “російська лякалка”.
Тим часом політолог Володимир Фесенко вказує, що у Кремля є кілька варіантів завершення війни в Україні. Найпростішим з них є режим припинення вогню за форматом перемир'я або замороження конфлікту.
Крім того, в мережі з'явилася інформація про перебування російського спецборту у США. Представниця МЗС РФ Марія Захарова пояснила це ротацією дипломатів. За словами Снєгирьова, таке повідомлення є прикладом “контрольованого витоку інформації”.
