Примусове стягнення боргів стало головною темою обговорень серед українців після того, як у мережі поширилася інформація про масове виселення громадян через несплату комунальних послуг. Станом на 16 травня 2026 року питання заборгованості набуло критичного значення, адже загальна сума боргів населення за житлово-комунальні послуги перевищила 113 мільярдів гривень. Багатьох цікавить, чи дійсно нові законодавчі ініціативи спрощують процес відчуження нерухомості та хто опинився в зоні найбільшого ризику.
📌 Коротко про головне:
- Поріг заборгованості для примусового відчуження єдиного житла підвищено до 432 тисяч гривень.
- Вилучення нерухомості відбувається лише у крайньому разі після стягнення інших активів.
- Військовослужбовці та ВПО з окупованих територій мають право на захист від конфіскації житла.
Сьогодні ми розберемося, як працює примусове стягнення боргів на практиці та чому навколо цієї теми виникло стільки маніпуляцій. Чи варто панікувати власникам квартир, які мають тимчасові фінансові труднощі, і чи є реальні випадки, коли люди втрачали дах над головою через неоплачені рахунки?
Що насправді змінює примусове стягнення боргів для власників житла?
На початку квітня Верховна Рада ухвалила зміни, які стосуються порядку стягнення заборгованості. Головна мета документа — цифровізація процесу та автоматизація арешту коштів. Проте в суспільстві ці новини сприйняли як сигнал до початку масових конфіскацій. Експерти заспокоюють: примусове стягнення боргів не є інструментом для того, щоб залишити українців на вулиці. Навпаки, держава підвищила поріг заборгованості, при якому можливе звернення стягнення на єдине житло — тепер ця сума становить 432 тисячі гривень.
Олена Логінова, кореспондентка:
Саме в цьому будинку на 7 поверсі квартира дідуся, яку виконавча служба вилучила на продаж за несплату величезної суми боргу за комунальні послуги.
Цей випадок став показовим: пенсіонер не сплачував за комунальні послуги з 2004 року, накопичивши борг у понад 820 тисяч гривень перед різними службами. Важливо розуміти, що примусове стягнення боргів у таких масштабах — це крайній захід, до якого вдаються лише після численних судових рішень та ігнорування всіх попереджень.
Читайте також: Оформлення пенсії кардинально змінилося: що тепер потрібно зробити кожному українцю?
Хто знаходиться в зоні ризику та як захиститися?
Примусове стягнення боргів найчастіше загрожує тим, хто роками ігнорує зобов’язання. Важливо пам’ятати, що 432 тисячі гривень — це загальна сума заборгованості, яка може включати не лише «комуналку», а й кредити, аліменти чи штрафи. Адвокати наголошують: навіть якщо справа дійшла до виконавчої служби, житло виставляється на торги в останню чергу, коли інші активи (автомобілі, банківські рахунки) вже вичерпані.
Для військовослужбовців та ВПО, чиє житло розташоване на тимчасово окупованих територіях, діють особливі умови. Законодавці зобов’язали державну виконавчу службу перевірити реєстри та виключити таких боржників із переліку на відчуження, оскільки вони не могли користуватися своїм майном.
Чи можливо уникнути конфіскації майна?
Якщо ви опинилися у скрутній ситуації, першим кроком має бути реструктуризація боргу. Примусове стягнення боргів — це процес, який можна зупинити на будь-якому етапі, якщо вийти на контакт із надавачами послуг. Як зазначають у Мін’юсті, держава зацікавлена в тому, щоб люди мали змогу виплачувати борги частинами, а не в тому, щоб позбавляти їх власності.
Навіть у випадку, якщо квартиру було продано на торгах, сума, що перевищує борг, повертається власнику. Це дозволяє людині придбати простіше житло, а не опинитися без засобів до існування. Проте найкраща стратегія — не доводити справу до візиту виконавчої служби та вчасно звертатися за допомогою до юристів або органів соцзахисту.
