Атаки російських окупантів на київські мости змусили керівництво столиці шукати додаткові варіанти транспортного сполучення між лівим та правим берегами Дніпра. У переліку можливих рішень розглядають понтонні переправи, прокладання підземного тунелю під річищем річки, курсування човникових поїздів залізниці та введення реверсивного руху на вже діючих мостових переходах.
Фахівець із транспортного планування Дмитро Беспалов зазначає, що з технічного боку змонтувати понтонні конструкції цілком реально, проте стати повноцінною альтернативою для столичних мостів вони не зможуть.
За словами експерта, подібні понтонно-мостові комплекси створювалися насамперед для забезпечення армійських потреб — проведення евакуації та перевезення військових вантажів. Конструкції здатні витримувати потік легкових машин і маршрутного транспорту, але вони абсолютно не розраховані на колосальні обсяги міського трафіку, з якими справляються капітальні мости столиці.
Скільки переправ потрібно для руху транспорту
Аби перекрити бодай половину звичної пропускної спроможності переправ Києва, за розрахунками спеціаліста, довелося б установити орієнтовно 15–20 таких понтонних переправ. Їх необхідно інтегрувати в загальну систему міських доріг, збудувати під них відповідну інфраструктуру та налагодити регулювання транспортних потоків.
Водночас самі плавучі конструкції монтуються відносно оперативно, проте розгортання та підготовка всієї супутньої мережі може тривати місяцями. Доведеться знайти потрібне число комплектів обладнання, ретельно перевірити їхню технічну справність, підготувати якісні під’їзні шляхи та берегові споруди, а також врахувати специфіку функціонування споруд під час сезонних паводків чи замерзання річки Дніпро.
Читати більше: Київ частково паралізувало через знеструмлення: у трьох районах зупинився транспорт
Беспалов також підкреслює, що понтони мають значно вищу вразливість до атак порівняно зі стаціонарними мостовими спорудами. У випадку пошкодження окремої ланки її реально замінити, однак для цього потрібно постійно тримати в наявності запасні частини. Крім того, такі переправи самі вимагатимуть окремого посиленого захисту.
«Якщо будуть розгортатися понтонні переправи, а я сподіваюся, цього не станеться, це буде дуже поганий знак. Бо мова вже піде про крайній режим функціонування, буквально виживання Києва», — наголосив експерт.
Чи можливе будівництво тунелю під Дніпром
Що ж до варіанта зі зведенням підземного тунелю під дном Дніпра, фахівець переконаний, що це виключно довготривалий проєкт, який неспроможний вирішити нагальні виклики сьогодення.
За його підрахунками, навіть за найбільш оптимістичного перебігу подій близько трьох років забере лише стадія проєктування, а ще орієнтовно п’ять років знадобиться безпосередньо на будівельні роботи. Якщо фінансування надходитиме стабільно і не виникне затримок, загальна тривалість будівництва становитиме від 7 до 10 років. При цьому фінансова вартість такого масштабу вимірюватиметься мільярдами доларів.
Аналітик також зауважує, що ворожі удари по мостових переправах можуть переслідувати мету не так цілковитого знищення споруд, як паралізування транспортного руху в місті. Навіть часткове ураження певних вузлів чи елементів конструкції змушуватиме служби обмежувати пересування або тимчасово перекривати проїзд задля детального обстеження надійності опор.
Разом із тим Дмитро Беспалов не передбачає абсолютної транспортної катастрофи в Києві суто через закриття кількох переїздів. На його переконання, містяни будуть пристосовуватися до умов: обиратимуть нові шляхи об’їзду, зміщуватимуть години поїздок, змінюватимуть місце роботи або ж тимчасово переїжджатимуть до інших районів.
Загроза поступового транспортного занепаду
Утім, це здатне спричинити іншу серйозну проблему — повільну деградацію всієї транспортної системи столиці. Суттєве зростання часу перебування в заторах негативно позначатиметься на працездатності містян і діяльності компаній, а відповідно — на економічній стабільності всього мегаполіса.
На переконання експерта, столиці потрібен не якийсь один винятковий рецепт, а розгалужений комплекс взаємодоповнювальних заходів. Серед варіантів — налагодження човникових залізничних рейсів, організація реверсних смуг на мостах, зведення понтонних та тимчасових насипних переходів, суттєве підсилення систем ППО і засобів РЕБ, а також інженерне укриття ключових елементів конструкцій.
Водночас він застерігає міську владу від однобокої ставки лише на один спосіб сполучення. Щойно ворог побачить, що певна транспортна артерія стала життєво необхідною для столиці, вона миттєво перетвориться на чергову мішень для ударів.
Ще однією можливістю знизити щоденне навантаження на мостові переходи фахівець вважає активне впровадження моделі «15-хвилинного міста», за якої місця роботи, навчальні заклади, побутові послуги та ключова інфраструктура знаходяться в кроковій близькості до житла киян. Додатково скоротити щоденний трафік допоможе перехід на дистанційний формат праці.
Таким чином, понтонні конструкції здатні стати суто тимчасовим і надзвичайним резервом для Києва. Головні надії експерт покладає на збереження чинних мостових переходів, прикриття їх силами ППО й РЕБ та створення різноманітної мережі запасних маршрутів пересування.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Джерело: patrioty.org.ua
Головне за день - одним листом
Щовечора надсилаємо топ-5 найчитаніших новин. Без спаму, відписка в один клік.
КиївКиїв частково паралізувало через знеструмлення: у трьох районах зупинився транспорт
КиївУ Києві знову проблеми з водопостачанням: де немає води
КиївУ Києві паралізувало всі три гілки метро: названо причину зупинки поїздів
ЧитаютьВійнаВорог ударив по заходу країни: в Івано-Франківську пролунала серія вибухів
ЧитаютьВійнаУвечері армія РФ атакувала Івано-Франківськ реактивним дроном і в місті лунали вибухи
ЕкономікаДолар, євро та злотий на 8 жовтня: валюта різко змінила курс
