Леонід Грач — колишній голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим і один з найвідоміших комуністів півострова — помер 17 жовтня у віці 77 років. Про його смерть повідомили окупаційні влади Криму, пише ZN.ua.
Грач народився у Вінницькій області, зробив кар’єру в лавах Комуністичної партії України і десятиліттями залишався впливовою фігурою в кримській політиці. З 1998 по 2002 роки він очолював Верховну Раду Криму, а потім протягом десяти років був народним депутатом України. Після розпаду КПУ створив власні комуністичні об’єднання і в 2014 році остаточно перейшов на бік Росії, ставши першим секретарем кримського відділення партії «Комуністи Росії».
Ще в 1990 році він запропонував провести референдум про автономію Криму і вважався одним з ідеологів «особливого статусу» півострова. Але в незалежній Україні його все більше сприймали як політика, який застряг у минулому.
Після початку російської агресії в 2014 році Грач спочатку запевняв, що Крим не збирається змінювати кордони і залишиться у складі України. Однак вже через два тижні він публічно підтримав так званий «референдум» про приєднання до Росії. У цьому плані характерне його інтерв’ю через два роки окупації – зовсім інші настрої.
Пізніше, в інтерв’ю виданню «Главком», він зізнавався, що «кримчани думали, ніби повернулися до Радянського Союзу, а насправді — до Росії, ще більш корумпованої, ніж Україна». Грач відкрито критикував систему, якій сам допомагав: говорив про «паразитуючу корупційну машину», «розчавлену кримську еліту» і «бідних російських туристів, у яких вистачає грошей тільки на бутерброди».
Він розумів, у що перетворився півострів після анексії, але вже не міг — та й не хотів — нічого змінити.
У 2016 році у нього, вже в статусі колабораціоніста, взяло інтерв’ю видання «Главком». Деякі цитати з цього інтерв’ю дуже красномовні:
«Ми переживаємо зараз період 37-го року: коли тебе в один момент «закладуть» і відразу ж відправлять на лісоповал».
“(росіяни) не хочуть довіряти кримським кадрам… Зруйнували кадри, які були ще два-три роки тому”.
“Процес заміни кадрів супроводжується перерозподілом награбованого – землі, нерухомості тощо”.
«Паразитична корупційна система Російської Федерації однакова скрізь».
«Кримської еліти немає — вона розчавлена, розкуплена і пішла «по руках».
“Приїхав якийсь із Сибіру, думає, що зараз дубиною махне – і нікуди не дінуться ті кримчани”.
«Основні туристи з Росії приїхали бідні — грошей у них вистачає тільки на дешеве житло і бутерброди. А ось як раніше, коли всі гуляли і ресторани були заповнені — цього, на жаль, немає і вже не буде…».
“Кримчани проголосували на референдумі, але одного не врахували: вони думають, що повернулися до Радянського Союзу, а насправді повернулися до Росії, яка є ще більш корумпованою, ніж Україна. І зараз, коли кримчани все відчули на собі, вони більше не хочуть цього”…
Він, як і більшість зрадників, розумів, у чому брав участь. Але ні впливати, ні змінити вже нічого не міг, та й не хотів.
