📌 Коротко про головне:
- Голова Канцелярії президента Польщі різко висловився щодо створення Українського національного пантеону.
- Богуцький використав термін «Східна Малопольща», що був інструментом польської політики у міжвоєнний період.
- Варшава називає рішення України конфронтаційними та відмовляється змінювати позицію щодо історичної пам’яті.
Верховна Рада ухвалила закон про Український національний пантеон — меморіальний комплекс для вшанування борців за незалежність. Ініційований президентом Зеленським документ викликав гостру реакцію у Варшаві.
Під час спілкування з журналістами в польському Сеймі голова Канцелярії президента Польщі Збіґнєв Богуцький заявив, що Україна має суверенне право ухвалювати власні закони, однак окремі рішення можуть негативно впливати на двосторонні відносини.
Далі Богуцький ужив термін, який у 1922–1939 роках польська влада використовувала для українських етнічних земель Східної Галичини: «Прославлення Бандери та злочинців, які вчинили геноцид на Волині та у Східній Малопольщі — це не шлях до західного світу, спільних європейських і трансатлантичних цінностей», — сказав очільник Канцелярії президента Польщі.
«Східна Малопольща» — історія терміна
У 1922–1939 роках польська влада офіційно використовувала назву «Східна Малопольща» (Małopolska Wschodnia) для позначення українських етнічних земель — Львівського, Станіславського (нині Івано-Франківська область) і Тернопільського воєводств. Це була частина політики інтеграції західноукраїнських територій у польський державний та історичний наратив.
Нинішній президент Польщі Кароль Навроцький ще до обрання, очолюючи Інститут національної пам’яті Польщі, неодноразово вживав цей термін. Українські історики тоді наголошували, що «Східна Малопольща» — поняття політичне, а не наукове, і воно заперечує українську ідентичність цих земель.
Богуцький також додав, що Варшава не змінить позицію щодо історичної пам’яті: «Польща та президент Республіки Польща ніколи з цим не погодяться. Голос жертв і досі лунає, і його не може заглушити голос бандерівців».
Польський посадовець назвав дії української сторони «конфронтаційними» та висловив переконання, що вони не сприяють розвитку партнерських відносин між Києвом і Варшавою.
Історичні суперечки залишаються одним із найчутливіших питань українсько-польського діалогу. Тема Волинської трагедії, оцінка діяльності УПА, проведення ексгумацій та вшанування діячів українського визвольного руху — усе це формує складний фон, на якому ухвалення закону про Національний пантеон спровокувало нову хвилю напруження.
