Politico дізнався, чому Путін вирішив домовлятися про мир в Україні

Про це пише старша політична співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), колумністка Politico Агата Демаре.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

За словами Демаре, за три роки великої війни Путін показав світу, що йому байдужа кровопролиття. І якщо його метою було встановлення в Києві дружнього до Росії уряду, то вона ще далеко від досягнення. Однак існує третя, менш досліджена гіпотеза, яка пояснює, чому російський президент нарешті може сісти за стіл переговорів – Москві незабаром може бути важко фінансувати війну.

“Звичний наратив про фінансову ситуацію в РФ, як правило, зазначає, що Росія має невеликий бюджетний дефіцит, а її державний борг низький (близько 20% ВВП), що забезпечує надійні показники. Цей аналіз справедливий для більшості економік, але у випадку з Росією є важлива проблема: оскільки західні санкції обмежують здатність Москви виходити на міжнародні боргові ринки, Кремль має обмежений простір для маневру у фінансуванні свого невеликого, але реального дефіциту”, – пояснила вона.

Демаре також зазначила, що оскільки зовнішній борг виключено з рівняння, початковий план Москви полягав у тому, щоб змусити російські банки купувати суверенний борг. Ця стратегія працювала досить добре у 2022 і 2023 роках, однак минулого року почали з’являтися перші ознаки проблем.

При цьому, зіткнувшись із конкурентним тиском Кремля щодо надання дешевих кредитів на сотні мільярдів оборонним компаніям, а також придбання величезних обсягів суверенних облігацій, російські банки втратили стільки грошей, що тепер не бажають накопичувати нові борги.

Крім того, наприкінці минулого року Кремлю довелося скасувати кілька аукціонів з випуску внутрішніх боргових зобов’язань через відсутність покупців.

“І от, оскільки внутрішні запозичення також поступово виходять із рівняння, Москва звернулася до плану C: залучення резервів російського Фонду національного добробуту (ФНД). На папері це виглядало розумною стратегією. Ліквідна частина цих резервів, яка на початку 2022 року становила майже 10 трильйонів рублів (близько 110 мільярдів доларів), спочатку здавалася достатньою, щоб покривати дефіцит бюджету, спричинений війною, протягом кількох років. Однак навіть найбільші заощадження з часом вичерпуються, і через три роки великої війни ліквідні резерви ФНД вже скоротилися приблизно на 60%”, – пише видання.

Politico зазначає, що з Москви ці дані, ймовірно, виглядають тривожно: якщо фіскальні витрати залишаться на рівні січня протягом решти року, резерви ФНД можуть зникнути всього за три місяці.

“І навіть якщо цього не станеться – що більш ймовірно – 2025 рік, ймовірно, стане останнім роком, коли Москва зможе повністю покрити свій фіскальний дефіцит, використовуючи ці заощадження. У цьому контексті виникає питання – що станеться, якщо в Росії закінчаться гроші для фінансування дефіциту бюджету? Оскільки російські банки потопають у боргах, суверенний дефолт цілком може спровокувати масштабну фінансову кризу”, – йдеться у статті.

“Росії бракує часу. У Кремля немає плану D для фінансування дефіциту, що ставить під сумнів його здатність фінансувати війну.

З цієї точки зору, перепочинок цілком може бути тим, чого насправді шукає Путін у своїх переговорах зі США – чи то шляхом пом’якшення санкцій (наприклад, ослаблення обмежень Америки на можливість Росії розміщувати зовнішній борг), чи за рахунок паузи у війні (що дозволить Москві поповнити свою казну шляхом скорочення витрат на оборону)”, – пише Демаре.

За її словами, ще у вересні 2024 року Кирило Буданов, глава розвідки України, передбачив, що Москва, загрузнувши в економічних проблемах, спробує припинити війну у 2025 році. Тепер ці слова можуть виявитися пророчими.

“Причина, через яку Путін нарешті може бути готовий до переговорів, здається надзвичайно простою: він хоче уникнути принизливого банкрутства”, – підсумувала авторка статті.