У суспільстві по-різному ставляться до політики Кравчука
Леонід Кравчук увійшов в історію як перший президент України після здобуття незалежності. Під час своєї каденції підписував Біловезьку угоду про ліквідацію Радянського Союзу. А також у цей час Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. Однак саме Кравчук підписав угоду про ядерне роззброєння України. Політика не стало у травні 2022 року.
“Телеграф” нагадає, яким був шлях Кравчука у політиці, та як зараз виглядає його могила.
Що відомо про Леоніда Кравчука
Леонід Кравчук народився на Рівненщині у 1934 році. Здобував освіту у місцевому економіко-правовому технікумі, а потім — у Київському державному університеті, опановуючи суспільні науки. Також навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві.
У 1958 році Кравчук увійшов до “Комуністичної партії”, де боровся із “українським буржуазним націоналізмом”. Партійну діяльність поєднував з кар’єрою науковця. Викладав у Чернівецькому фінансовому технікумі. У той же час завідував відділом пропаганди і агітації у Чернівецькому обласному комітеті КПУ.
Упродовж 8 років завідував відділом пропаганди та агітації у ЦК КПУ. На цій посаді займався організацією різних ідеологічних заходів. Зокрема, дав ідею перевірити західні області України на наявність “уніатсько-націоналістичних символів” та знищити їх. Також йшлося про виявлення “проуніатськи налаштованих осіб”.
Як розповідав Кравчук в інтерв’ю, його політичні погляди змінилися після того, як він побачив архіви Голодомору. Це сталося, коли він навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Також політик зазначав, що не висловлювався проти радянської влади, бо потрапив би до в’язниці. Натомість ствердив, що “боровся всередині системи”.
Протягом 10 років Кравчук входив до Центрального Комітету КПУ, де обіймав високі посади. Відстоював заборону Народного руху України. На початку 90-х став депутатом Верховної Ради, а невдовзі — її головою. У цей період у парламенті підписали важливий документ — Акт проголошення незалежності України. Ним утверджувалось створення самостійної української держави.
Під час головування Кравчука нардепи затвердили національні символи України — герб, прапор та гімн. В країні сформували власну армію — Збройні Сили. А незалежність України визнала 171 країна.
У 1991 році Кравчук висунув свою кандидатуру на президентських виборах і переміг. А наприкінці того ж року був одним із підписантів угоди про припинення існування Радянського Союзу.
Період, під час якого державою керував Кравчук, був складним для українців. Було тотальне безробіття, гіперінфляція, дефіцит продовольства, приватизація державних підприємств мільярдерами. Це спричинило кілька хвиль масової еміграції.
До того ж Кравчука часто критикують за відмову України від ядерної зброї за його президенства в обмін на гарантії безпеки. Адже статус ядерної держави міг би зміцнити становище України у війні з Росією.
Пізніше Кравчук потрапив до парламенту від СДПУ(о) та керував однойменної фракцією. Також очолював проросійський політичний альянс “Не так”, до якого входили Віктор Медведчук, Юрій Бойко та Нестор Шуфрич. Однак до Ради ця політична сила так і не потрапила.
Після окупації Росією Криму та збройної агресії на Донбасі політик пропонував надати півострову автономію у складі України, тоді як Донбасу — “особливий статус”. До того ж очолював українську делегацію в Тристоронній контактній групі щодо урегулювання ситуації на Донбасі.
Могила Леоніда Кравчука
У 2021 році експрезиденту України зробили операцію на серці. Згодом його перевели до реанімації, де під’єднали до апарату ШВЛ. Лікувався Кравчук у клініці Мюнхенського університету в Німеччині.
Перед початком повномасштабного вторгнення Кравчук разом з іншими експрезидентами — Леонідом Кучмою і Віктором Ющенком, зверталися до країн, які підписували Будапештський меморандум. Договір зобов’язував інші країни гарантувати Україні безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї. Зокрема, йшлося про Велику Британію та США.
Однак у травні 2022 року після тривалої хвороби Кравчук помер. Його тіло привезли з Мюнхена до Києва залізницею. Прощалися з політиком в Українському домі в Києві. Провести в останню путь Кравчука приходили президент Володимир Зеленський разом з першою леді, колишні президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, голова ВРУ Руслан Стефанчук, мер Києва Віталій Кличко та інші.
Кравчука поховали на Байковому кладовищі у Києві. Це один із найстаріших цвинтарів у столиці, де хоронять видатних особистостей. Певний час могила політика була занедбаною. На ній можна було побачити лише дерев’яний хрест з табличкою, який у негоду оточували калюжі.
Утім, у 2024 році колишньому президенту України відкрили меморіал. На чорному постаменті йому встановили пам’ятник з білого італійського мармуру. Сам меморіал оточили невисоким кам’яним парканом.
