Тиша на цвинтарі була оглушливою. Замість весільних маршів, про які мріяла родина, лунали лише похоронні співи. У селі Калинівка Рокитнянської громади сьогодні, 15 липня, відбулося прощання, яке шокувало не лише рідних, а й усю Україну. У землю лягли двоє молодих чоловіків — брати Максим та Роман Мосейчуки.
Їхні могили розташували поруч із останнім спочинком їхнього батька, який віддав життя за Україну під Куп’янськом. Але ця трагедія має зовсім інше, темне підґрунтя, яке змусило людей вийти на вулиці із плакатами ще до завершення слідства.
Чому сусідка стала ворогом?
За версією слідства, за цим жахливим злочином стоять не окупанти, а свої ж — військовослужбовці 155-ї окремої механізованої бригади «Анна Київська». Причиною конфлікту стала банальна побутова сварка. Хлопці слухали гучну музику та каталися на мотоциклах, що, нібито, заважало сусідці — дружині колишнього комбрига цієї ж бригади Станіслава Лучанова.
Саме її чоловіка підозрюють в організації викрадення та вбивства молодиків. Те, що почалося як сусідське непорозуміння, переросло у криваву розправу, яка тепер ділить громаду навпіл.
«Звання не дає права на вбивство»
Місцеві жителі не змогли стримати обурення. Окрім квітів, на прощання односельчани принесли плакати із гучними гаслами: «Звання не дає права на вбивства», «Вбиває не гучність, а безкарність».
Анна Дмитрієнко, місцева жителька, ледве стримувала сльози:
«Дуже хороші люди. Дуже. Ми ждали, що буде весілля. Свадьба у Максима, а не похорон», — сказала вона.
Максим був гранатометником Нацгвардії, захищав Київ у найважчі дні повномасштабного вторгнення. Після загибелі батька він демобілізувався, щоб піклуватися про родину. Але життя обірвалося через нібито «гучну музику».
Страх жити поруч із «захисниками»
Родичі загиблих бояться не лише за справедливість, а й за власне життя. Тітка хлопців, Ольга Жуковська, зізналася у страшному:
«Дуже бажаю, потому, що так не можна з людьми, ще в Україні знущаються, ще й сусіди. То про що можна говорити далі, скажіть, будь ласка? Як воно, тут сусід ходить і не знаєш, що воно в спину каміння кидає», — сказала вона.
Ця історія стала лакмусовою папіркою для нашого суспільства. Чи захищають нас ті, хто має носити зброю, чи тепер варто боятися власних сусідів у формі?
А що ви думаєте про цей інцидент? Чи має бути особлива відповідальність для військових у таких ситуаціях? Пишіть свою думку в коментарях та обов’язково поділіться статтею з друзями!
