Історія інколи не повторюється буквально, але її рими звучать дедалі гучніше. Для Росії нинішня війна проти України може обернутися не тріумфом, на який розраховував Кремль, а початком глибоких змін і втрати впливу.
Таку думку в авторській статті для італо-американського видання Voce di New York висловив журналіст-міжнародник Ренцо Чіанфанеллі. Він порівняв можливі наслідки нинішньої агресії з подіями після поразки Російської імперії у Кримській війні XIX століття.
Історичний урок, який Кремль воліє не помічати
Понад 170 років тому Кримська війна 1853–1856 років оголила економічну відсталість Російської імперії, її дипломатичну ізоляцію та кризу державного управління. Подальші реформи імператора Олександра II лише частково модернізували країну, однак водночас заклали підґрунтя для майбутньої кризи російського самодержавства.
На думку Чіанфанеллі, нинішня війна проти України здатна спричинити подібний історичний злам. Кремль розраховував на швидку перемогу, але натомість опинився втягнутим у затяжний і виснажливий конфлікт без очевидної перспективи досягнення заявлених цілей.
Несподіваний поворот: війна віддаляється від фронту
Водночас Україна посилює удари безпілотниками по військових і стратегічних об’єктах на території Росії, зокрема далеко від лінії фронту. Це дедалі виразніше демонструє: війна не обмежується окопами, а змушує російське керівництво витрачати більше ресурсів на захист власного тилу.
«Надії Путіна відновити велич Росії як ядерної наддержави, що взаємодіє зі США та Китаєм на рівних, є міражем», — зазначає журналіст.
Автор також наголошує, що Москва дедалі більше залежить від Пекіна — і в торгівлі, і в дипломатичній підтримці. Попри офіційні заяви про рівноправне партнерство, ця залежність може поступово звужувати простір для самостійної політики Росії.
Головна небезпека для російської влади
На відміну від XIX століття, нинішнє керівництво Росії, ймовірно, не відповість на воєнні невдачі масштабними реформами. Натомість Кремль робить ставку на подальшу централізацію влади, посилення контролю над суспільством і використання механізмів мобілізації.
Але тривалі війни мають властивість виснажувати навіть найзакритіші державні системи. Вони спустошують ресурси, звужують політичний вибір і поступово підривають довіру, на якій тримається авторитарна влада.
«Історія свідчить, що тривалі, безрезультатні війни рідко зміцнюють авторитарні системи без кінця», — наголошує Чіанфанеллі.
Підсумок його аналізу доволі промовистий: навіть без формальної військової поразки нинішня війна може стати для Росії історичним рубежем.
«Друга Кримська війна може й не завершитися військовою поразкою. Проте вона все одно може стати моментом, коли історики дійдуть висновку, що Росія перестала бути незалежною великою державою і вступила в тривалу епоху стратегічної залежності від Китаю», — резюмує журналіст.
А як ви оцінюєте можливі наслідки цієї війни для Росії? Пишіть свою думку в коментарях і обов’язково поділіться статтею з друзями!
