📌 Коротко про головне:
- Перехід на дворівневу модель: базова державна виплата та індивідуальні страхові накопичення.
- Військовий стаж мобілізованих громадян зараховуватиметься до пенсійного стажу у подвійному розмірі.
- Поступове скасування спеціальних пенсій для держслужбовців та їх переведення у професійні програми.
Пенсійна реформа стане головним викликом для української соціальної системи цієї осені, оскільки уряд уже представив концепцію кардинальних змін. 9 червня 2026 року Кабінет міністрів офіційно презентував Верховній Раді бачення нової моделі, яка має на меті ліквідувати хронічний дефіцит Пенсійного фонду та забезпечити гідні виплати майбутнім поколіннянь. В основі лежить перехід від солідарної системи до дворівневої моделі: базової та страхової.
Дворівнева модель: кінець ери знецінення виплат
За словами профільного експертного середовища та представників влади, майбутня пенсія складатиметься з двох чітких частин. Базова частина — це гарантована державою сума, розмір якої буде зафіксовано в законі про державний бюджет на відповідний рік. Вона призначатиметься всім громадянам, які досягли пенсійного віку та мають необхідний мінімальний страховий стаж.
Друга складова — страхова пенсія, яка безпосередньо залежатиме від індивідуального внеску кожного працівника. Такий підхід дозволить уникнути критичної ситуації, коли пенсія знецінюється через інфляцію вже за кілька років після виходу на заслужений відпочинок. Важливо розуміти, що нинішня система створює соціальну нерівність, коли «нові» пенсіонери отримують вищі виплати, ніж люди з аналогічним стажем, які пішли на пенсію раніше. Перерозподіл коштів має стати інструментом справедливості.
Читайте також: Ніякий не «батюшка» і не «матушка»: як правильно звертатися до священнослужителів українською
Стратегічні завдання: що змінить профільний комітет
Голова Комітету ВР з питань соціальної політики окреслила ключові вектори змін. Перше — це підвищення коефіцієнта заміщення зарплати пенсією до 40–60%. Це світовий стандарт, до якого прагне Україна. Друге — це справедливість щодо наших захисників: період служби мобілізованих військовослужбовців зараховуватиметься до страхового стажу у подвійному розмірі.
Третє завдання полягає в уніфікації пенсійного віку для всіх категорій громадян, без винятків, які існували раніше. Четверте — запровадження накопичувального рівня для професійних пенсій, що є вимогою євроінтеграції. І, нарешті, п’яте — стимулювання накопичувального компонента для тих працівників, яким роботодавці підвищують заробітну плату, що дозволить ефективніше інвестувати у власне майбутнє.
Доля спеціальних пенсій: кінець привілеїв
Окрема увага приділена перегляду виплат для суддів, прокурорів та держслужбовців. Замість застарілих механізмів, які часто викликали обурення в суспільстві, влада пропонує поступове переведення цих категорій у систему професійних пенсійних програм. Це дозволить суттєво зменшити навантаження на державний бюджет та розвивати ринок добровільних накопичень.
Міжнародний досвід, зокрема країн Балтії та Польщі, підтверджує, що така модель є ефективною та стійкою до економічних криз. Україна, виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС, рухається шляхом створення прозорих правил, де розмір виплати напряму залежить від особистих накопичень, а не від політичних рішень чи лояльності до попередніх урядів.
Фінансова стійкість: що чекає на фонд до 2030 року
На сьогодні дотації Пенсійному фонду перевищують 250 мільярдів гривень, що є критичним навантаженням для економіки. Уряд планує поступово зменшувати цей дефіцит за рахунок впровадження накопичувального рівня. Хоча повноцінний запуск системи прогнозують на 2028 рік, пілотні проєкти для окремих галузей, особливо шкідливих виробництв, стартують уже в 2027-му.
Читайте також: Згадати все: як гучні заяви пропагандистів перетворилися на попіл
До вересня 2026 року уряд має підготувати фінальний законопроєкт. Очікується, що після його реєстрації розпочнеться широка дискусія з громадськістю та експертами. Впровадження реформи відбуватиметься поетапно протягом 2027–2030 років. Це складний, але необхідний шлях для того, щоб кожен українець міг розраховувати на гідну старість, незалежно від стану економіки в конкретний період часу.
