Експерти попереджають про реальні ризики замерзання взимку
Після нещодавніх масованих атак на енергетичну інфраструктуру Україна втратила до 60% власного видобутку газу. Тепер, щоб пройти зиму без колапсу, держава може витратити понад 1,9 млрд євро на імпорт палива, пише Знай.юа
За даними Bloomberg, до березня 2026 року Києву доведеться закупити щонайменше 4,4 млрд кубометрів газу — майже п’яту частину річного споживання. Якщо обстріли продовжаться, енергетичний сезон може стати найважчим за всі роки війни.
«Панельки промерзнуть за 36 годин»: чому багатоповерхівки у зоні ризику
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко наголошує: відновлення пошкоджених будинків іде надто повільно.
З понад двох тисяч будинків, пошкоджених у Києві, капремонт зроблено лише у 25. Решта — або чекають експертизи, або взагалі не ремонтуються, — каже експерт.
Якщо тепло зникне під час морозів, мешканці багатоповерхівок можуть опинитися в критичній ситуації.
При температурі –10 °C панельний будинок промерзне за 36 годин. І якщо таких будинків тисячі — наслідки можуть бути катастрофічними, — попереджає Попенко.
Як швидко вистигають різні типи будинків
Фахівці з енергоефективності кажуть, що швидкість втрати тепла залежить від матеріалів, товщини стін та утеплення.
- Панельний будинок (1970–1990-х років) — 36 годин, повна втрата тепла через тонкі бетонні панелі.
- Хрущовка — 45–50 годин, завдяки товстішим цегляним стінам тримає тепло трохи довше.
- Сталінка — 60–72 години, масивні цегляні або кам’яні стіни довше акумулюють тепло, особливо при закритих вікнах.
- «Чеський» тип (покращене планування 1980-х) — 48–55 годин, середній показник між панелькою і хрущовкою.
- Сучасний утеплений монолітний будинок — до 4–5 діб, якщо фасад має якісну теплоізоляцію, а вікна — енергоощадні.
Ці дані — орієнтовні, але вони показують: тепловтрати можуть стати фатальними, якщо опалення зникне навіть на кілька днів.
Ризики для міст: чому радять готуватись до переїзду
Попенко наголошує: без опалення можуть залишитися цілі квартали. Управляючі компанії не подають тепло у будинки з вибитими вікнами або порожніми квартирами — це може спричинити ланцюгове замерзання систем.
Минулої зими у Кривому Розі 300 тисяч людей залишились без тепла. Дехто грівся газом і загинув від чадного газу. Якщо при морозах –20°C замерзнуть сотні багатоповерхівок, системи просто не витримають, — каже він.
Найбільш складна ситуація очікується у Сумах, Херсоні та Чернігові — там не вистачає резервних котелень, генераторів і мобільних пунктів обігріву.
Де буде найважче
- Харківська, Полтавська, Чернігівська області — постраждали від ударів по енергетичних об’єктах.
- Сумщина і Херсонщина — обмежений запас генераторів і мобільних котелень.
- Захід України — навіть у відносно спокійних регіонах можливі планові відключення газу цілими районами, про що вже попереджає мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Енергетичний баланс під загрозою
Після останніх обстрілів Україна змушена закуповувати щонайменше 20% газу від загальної потреби за кордоном.
Ми звернулися до європейських партнерів, щоб отримати додатковий газ і фінансування. Інакше пройти зиму буде надзвичайно складно, — зазначає Попенко.
Деякі експерти, утім, припускають, що «Нафтогаз» може перебільшувати масштаби проблеми, прагнучи додаткових дотацій із бюджету — як це вже траплялося раніше.
Україна входить у зиму 2025–2026 років із послабленим енергосектором, пошкодженими мережами та невизначеними джерелами імпорту газу.
Навіть у найоптимістичнішому сценарії опалювальний сезон буде важким і непередбачуваним.
Не варто чекати, поки стане пізно. Краще заздалегідь утеплити житло, мати запас свічок, генератор, теплий одяг і розуміння, куди можна виїхати, якщо ситуація вийде з-під контролю, — радить експерт.
