Ошукав військових на мільярд? Криптоділка Прилепу підозрюють у співпраці з ФСБ рф

Криптоафера чи державна зрада? Богдан Прилепа, відомий як CЕО кількох блокчейн-проєктів, потрапив у фокус уваги правоохоронців через шахрайське привласнення коштів, які мали піти на закупівлю дронів для ЗСУ. Водночас українського ділка також підозрюють у ймовірних зв’язках із російськими кримінальними угрупованнями й спецслужбами. Можна припустити, що масштабна оборудка була вчинена Прилепою та його спільниками саме на користь ворожої країни.

Будьте першими в курсі головного

Додайте «Силу Слова» до улюблених джерел у Google — і наші новини будуть вище у вашому пошуку.

Як Прилепа і Ко ошукали українських військових? І хто насправді може стояти за аферою на мільярд гривень? Деталі заплутаної історії – у відеоблозі журналіста СтопКору Ігоря Доценка.

На думку аналітиків, вітчизняному ринку криптовалют через його непрозорість і неврегульованість притаманні ризики, пов’язані з корупційними зловживаннями і можливими шахрайськими схемами. Однак нещодавня історія довкола мільярдної “оборудки” криптоділка Богдана Прилепи буквально сколихнула медіапростор і вразила навіть досвідчених експертів.

Прилепі та його спільникам закидають не лише шахрайське привласнення коштів, призначених для закупівлі дронів для Сил оборони, але й імовірну державну зраду. Адже масштабна криптоафера могла бути вчинена в інтересах російських кримінальних структур і спецслужб, зокрема ФСБ рф.

Богдан Прилепа здобув певну відомість у вузьких колах українських і міжнародних криптовалютних спільнот, коли у 2018 році посів позицію Chief Technical Officer на популярній криптобіржі Coinsbit. Він також виконував функції гендиректора біржі Qmall, яка орієнтувалася на ринок України та Європи.

Але, як припускає журналіст-розслідувач, за респектабельним бізнес-фасадом насправді могла ховатись зовсім інша, тіньова діяльність Прилепи.

“Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Прилепа чкурнув з країни, оселившись в Дубаї, куди він релокував частину своїх підконтрольних ІТ-структур. Проте в кінці 2023 року почали з’являтися скарги тисяч користувачів на блокування коштів на криптогаманцях бірж, пов’язаних із Прилепою. Ішлося про суми від 300 до 30 тис. доларів. Затримки виведення коштів стосувалися як українських користувачів, так і європейців, а суми варіювалися від кількох сотень до десятків тисяч доларів“, – зазначає Доценко.

Як стало відомо редакції СтопКору з власних джерел, криптоділок потрапив під приціл українських та європейських силовиків через масштабну схему з привласненням коштів клієнтів. Додаткового цинізму ситуації додає той факт, що вказані гроші призначалися на закупівлю безпілотників для українських захисників.

На думку юристів, в умовах війни та підвищеної потреби в технічному оснащенні для захисту держави такі дії можуть бути кваліфіковані не лише як шахрайство, але й як державна зрада. Правоохоронні органи припускають, що Прилепа діяв не сам, а із залученням технічних співробітників – Сараненка, Шидловського, Іванова, Підплетько, Мозолюк та Воробйова. За даними слідства, саме ці особи виконували вказівки “шефа” щодо блокування коштів користувачів та їхнього часткового виведення в особистих інтересах.

Але найбільшу уваги до цієї справи привертають можливі зв’язки Прилепи з російськими кримінальними елементами, які, за інформацією інсайдерів, працюють під “дахом” ФСБ рф.

“Після того як Прилепа переїхав до Об’єднаних Арабських Еміратів, він, ймовірно, налагодив тісні контакти з російськими злочинними структурами. Відтак, його дії можна розцінювати як такі, що спрямовані на підрив обороноздатності України“, – резюмує викривач.

Наразі слідчі дії у справі тривають: українські силовики тісно співпрацюють з правоохоронними органами країн Європи та Об’єднаних Арабських Еміратів. Якщо всі обвинувачення проти Прилепи та його спільників підтвердяться, криптоділку може загрожувати довічне ув’язнення.

Нагадаємо, псевдобізнесмену Богдану Прилепі, який нині перебуває в ОАЕ, закидають організацію схеми з виведенням коштів з чужих криптогаманців, які призначались для закупівлі дронів для ЗСУ – імовірно, в інтересах кримінальних структур та спецслужб країни-агресорки. Резонансну справу розслідують українські силовики у співпраці з європейськими правоохоронними органами.