Олег Жданов / © ТСН
Попри численні прогнози про масштабний ракетно-дроновий обстріл у ніч на 29 липня, російські війська так і не здійснили масованої атаки по території України. Це змушує аналізувати, чому в Кремлі зволікають, чи вистачає в армії рф засобів для такого удару та коли його варто очікувати.
Чому окупанти зволікають з атакою
У коментарі для ТСН.ua військовий оглядач Олег Жданов детально розібрав можливі причини паузи, стан російських ракетних запасів та ймовірні сценарії подальших ворожих дій.
За оцінками експерта, спроможності росії до масованих нальотів значно знизилися порівняно з попередніми періодами. Це зумовлено труднощами у виробництві озброєння, які загострюються через ефективні українські удари по об’єктах російського оборонно-промислового комплексу.
«Ми з вами говорили, що вони десь приблизно три удари таких масованих можуть провести за місяць. Тому що виробництво ракет трохи у них відстає і дедалі стає більш складнішим, тому що ми вибиваємо підприємства, які дають комплектуючі, особливо важливі для виробництва ракет — мікрочіпи, електроніку. Також уражаються заводи, які виробляють аміак, а це основа для виробництва вибухових речовин», — стверджує Олег Жданов.
Він наголошує, що, за приблизними підрахунками, окупанти вже почали використовувати свої стратегічні резерви.
«Якщо ми кажемо, що Росія виробляє близько 60 ракет різного типу на місяць, і навіть якщо припустити, що половина з них — це „Іскандери“, то тільки за липень вони вже залізли у недоторканний запас, тому що витрата ракет набагато більша», — додає фахівець.
Чи чекав Кремль на результати переговорів
На переконання Жданова, російське командування досі дотримується звичного сценарію: масований удар обов’язково включає використання стратегічної авіації з крилатими ракетами, балістику та велику кількість безпілотників.
Проте реалізація кожної ланки цього плану має перешкоди. Експерт нагадує про удари по аеродрому «Енгельс», що змушує ворога побоюватися розміщення авіації ближче до європейської частини країни.
Існують також сумніви щодо накопичення запасів дронів. «Можливо, той суховантаж, який ми пошкодили іранський, що затонув у Каспії, не просто так був ціллю. Він ішов із Росії до Ірану. Може, ті дрони, які накопичувала Росія, могли відправити в Іран для підтримки, щоб Іран міг наносити удари по цілях на території країн Близького Сходу. Це лише версія, припущення», — зазначає він.
Серед політичних версій відкладання удару — очікування Кремлем підсумків зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа.
«Зустріч була при закритих дверях. Єдине, що ми почули від Трампа, — що він пишається зустріччю із Зеленським. Це говорить про те, що домовились. Про що саме — поки можемо лише гадати», — каже Жданов. Експерт не виключає, що в москві чекали на чіткі сигнали щодо міжнародної підтримки, або ж просто продовжують повільно накопичувати боєприпаси.
Які міста можуть опинитися під ударом
Щодо майбутньої тактики, Жданов відкидає версію про повну відмову від масованих нальотів. Саме такі операції, на його думку, найбільш ефективні для перевантаження української системи протиповітряної оборони.
Щодо високої загрози в ніч на 30 липня, експерт припускає, що вона базується на розвідувальних даних. «Наші військові мають дані розвідки. Можливо, розвідка засікла переміщення ракет і підготовку ракетних розрахунків до пусків. Вони можуть заряджати пускові установки і готувати їх до запуску», — вважає він. Росіяни могли стягнути значну кількість пускових установок до прикордонних областей, що створює ризик масованої атаки балістикою.
Основним пріоритетом для ворога залишається столиця. «Думаю, що в першу чергу це буде Київ і Київська область, тому що треба ламати суспільну думку», — підсумовує експерт. Кремль прагне домогтися психологічного ефекту, атакуючи енергетику та цивільні об’єкти, щоб через терор намагатися схилити Україну до поступок.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
Що ви думаєте про цю новину?
Обговорити цю новину у Facebook
