Правила вручення повістки та самі повістки в Україні докорінно змінилися. Після внесення змін до закону “Про мобілізацію” військовозобов’язаним варто готуватися до вручення повісток будь-ким у військовій формі та в електронному кабінеті.
Як інформує “РБК-Україна”, адвокат Роман Сімутін розповідає, що правила вручення повістки (як і самі повістки) в Україні змінилися докорінно.
Йдеться про те, що після внесення змін до статті 22 закону України “Про мобілізацію” 11 квітня 2024 року, усім військовозобов’язаним варто готуватися до вручення повісток будь-ким у військовій формі, а також в електронному кабінеті.
При цьому начальника ТЦК буквально “усунули” від виконання цих обов’язків.
“Так, ви праві, будемо говорити за повістки, виписані на коліні, які фактично узаконили шляхом внесення змін”, – уточнив адвокат.
Як було раніше
У “старих” повістках було зазначено, що такий-то громадянин, відповідно до розпорядження з номером і датою викликається до ТЦК.
“Це додаток №11 до постанови Кабміну №1487 від 30.12.2022 року. Де зазначалося, що повістка повинна бути заповнена та підписана начальником ТЦК”, – пояснив юрист.
За його словами, розпорядження – основа основ, яка слугувала підставою для виклику громадянина та наділення представника ТЦК повноваженнями на її вручення.
“Простими словами. Начальник ТЦК повинен був видати розпорядження, де у першому пункті мав зазначити осіб, яких викликає: їх може бути хоч і 100, а у другому пункті – визначити уповноважених осіб ТЦК на їх вручення”, – зауважив Сімутін.
У такий спосіб дотримувалася процедура, а визначені представники наділялися повноваженнями, як того вимагала стаття 19 Конституції (згідно з якою органи влади повинні діяти у межах та спосіб передбачений законом).
Адвокат уточнив: якщо такий порядок порушувався, тоді у повістці не зазначалося розпорядження, а представник не міг підтвердити свої повноваження. Отже, в особи не виникало обов’язку приймати повістку.
Як стало тепер
Згідно із проголосованими народними депутатами змінами, тепер у повістці про виклик до ТЦК зазначаються:
ПІБ і дата народження – кому адресована повістка найменування ТЦК, що видав повістку мета виклику до ТЦК місце, день і час явки за викликом підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку реєстраційний номер повістки роз’яснення про наслідки неявки та про обов’язок повідомити про причини неявки
“А тепер уважно шукаємо фразу чи слово: “розпорядження”. Упс, а його не має! Зате є ось таке формулювання: “підпис посадової особи, яка видала повістку”. Тобто фактично повістку може вручити будь-яка посадова особа і це не обов’язково начальник ТЦК”, – наголосив юрист.
Він уточнив, що це може бути “звичайний керівник якогось відділу із двох осіб або начальник якоїсь зміни, патруля і т. п”.
“Одним словом, у ТЦК не буде рядових, всі будуть начальниками й повістки підписуватимуть теж вони. Це я трошки згущую фарби, але далі ви все зрозумієте”, – зауважив чоловік.
Чи будуть електронні повістки
Сімутін пригадав, як українцям “методично, днями та місяцями розповідали, що повістки в електронний кабінет надсилати не будуть”.
“Але виникає логічне питання: а навіщо тоді формулювання (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка (сформувала) повістку? Яка функція такого формулювання, якщо не надсилання в електронному варіанті в електронний кабінет з цифровим електронним підписом?” – наголосив адвокат.
Крім того, за його словами, залишається відкритим питання – “хто ж тоді буде мати право вручати повістку”.
“Адже за логікою закону посадова особа, яка підписала повістку повинна її і вручити. А якщо вручає не особисто, то повинна уповноважити іншого представника ТЦК на її вручення. Але для того, щоб посадова особа могла комусь делегувати певні повноваження, вона повинна бути наділена відповідними адміністративно-розпорядчими функціями та зробити це відповідно до чогось, тобто якогось розпорядження. Яке під час внесення змін до закону десь загубилося”, – наголосив юрист.
Насамкінець він припустив, що виправляти ці нюанси будуть, найімовірніше, “за допомогою Кабміну, який впхне щось, невідомо куди та з якого боку”.
