Країни Заходу відмовляються ввести нові санкції проти Росії. Однією з причин такого кроку з боку країн-союзників президент Володимир Зеленський назвав відмову України від посилення мобілізації, яка б передбачала призов до армії не з 25, а з 18 років.
Главред з’ясував, чи варто чекати зниження мобілізаційного віку в Україні та чи буде посилюватись мобілізація на фоні нового наступу РФ.
Країни Заходу вимагають від України знизити мобілізаційний вік
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю угорському виданню Válasz Online пояснив, що одним із аргументів західних партнерів проти посилення санкцій проти Росії є відсутність мобілізації в Україні з 18 років.
За його словами, держава не залучала до служби молодь віком 18–24 роки, а натомість запропонувала їм можливість проходити службу за річними контрактами.
Зеленський наголосив, що хоч раніше публічно це питання не коментував, але вважає недоцільним мобілізувати юнаків з 18 років, як це пропонували деякі світові лідери. На його переконання, приклад операції “Павутина” довів, що вирішальне значення у війні мають не чисельність військових, а сучасне озброєння, технології, фінансування і політичний тиск.
Також президент підкреслив, що санкційна політика має бути спрямована передусім на перекриття фінансових потоків, які Росія використовує для ведення війни.
“Однак, коли справа доходить до санкцій, як західні партнери перераховують причини, через які вони вирішили їх не запроваджувати, вони включають те, що Україна не мобілізувала людей віком від 18 років і старше”, — сказав президент.
Президент Володимир Зеленський зауважив, що молодим українцям віком 18–24 років надали можливість добровільно вступити на службу, відповідно до чинного законодавства та з урахуванням очікувань міжнародних партнерів.
Водночас він підкреслив, що наразі на передовій воюють тисячі українців, які не мають достатньої кількості зброї.
Чи погодиться Україна на мобілізацію з 18 років
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Володимир Зеленський не піде на зниження призовного віку до 18 років в обмін на нові санкції Заходу проти Росії.
“Президент категорично наполягає на неможливості реалізації такого сценарію, тобто зменшення суттєвого термінів мобілізації до 18 років. Це точно президент не буде реалізовувати”, – наголосив Подоляк в коментарі РБК-Україна.
Дивіться відео заяви Подоляка про зниження мобілізаційного віку:
Він вважає подібні вимоги з боку партнерів дивними, адже санкційна політика не має стосунку до призовного віку в Україні. Подоляк нагадав, що для ефективної боротьби з Росією потрібен не лише масштаб мобілізації, а й нестандартні підходи, саме цим шляхом іде Україна.
Також він зазначив, що в разі посилення санкцій Росія втратить значну частину фінансування, що обмежить її можливості проводити мобілізацію, а отже — зменшить кількість її військових на фронті.
За словами Подоляка, небажання деяких європейських країн запроваджувати жорсткі санкції може бути пов’язане з прагненням зберегти прибутки від тіньових бізнес-зв’язків із РФ.Що означає позиція Заходу щодо посилення мобілізації в Україні
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю зазначив, що заява про відсутність мобілізації 18–24-річних радше свідчить про недостатню обізнаність частини політиків, як у Європі, так і в США. За його словами, така позиція демонструє нерозуміння реального ходу війни, адже проблема не у віці військових на фронті, а в інших факторах.
“Цей аргумент просто використовують як зручний привід для того, щоб стримувати допомогу, торгуватися, виправдовувати власну позицію — іноді з морально-етичних міркувань. Мовляв, в Україні теж “не все правильно”. Так, не все правильно — але точно не в цьому питанні. Це не є підставою для затримки військової допомоги. Метою має бути хоча б достатньо озброїти тих, хто вже є в армії”, – вказує він.
Горбач припустив, що подібні тези є радше елементом політичної риторики у спілкуванні з Києвом, за якими криється небажання дійсно посилити підтримку України, як в обсягах, так і в оперативності її надання.
Чи зможе зниження мобілізаційного віку вплинути на ситуацію на фронті
В інтерв’ю Главреду дипломат, колишній міністр закордонних справ України та очільник Центру досліджень Росії Володимир Огризко зазначив, що для введення санкцій проти РФ перш за все потрібна наявність політичної волі.
“Звісно, завжди можна знайти тисячу й одну причину, щоб не ухвалити те чи інше рішення. Згадайте: 12 травня, якщо не помиляюся, мали бути запроваджені жорсткі санкції проти Росії з боку ЄС. Питання: а де вони? Їх немає. А чому? Бо знову знайшли підставу сказати: “Давайте ще раз порадимось із Трампом. Давайте запитаємо, чи він буде до цього долучатися””, – зазначив він.
Коментуючи питання зниження призовного віку, Володимир Огризко зауважив, що такий підхід можливий, але не є ключовим. За його словами, українські військові у своїх зверненнях насамперед просять не більше людей, а сучасне озброєння й техніку.
“Ми ж бачимо ці звернення командирів: “Дорогі друзі, хто скільки може — по гривні, по 10, — бо нам треба купити позашляховик, дрони тощо”. Це свідчить про те, що ключовий дефіцит — це не люди, а озброєння. І зараз йти шляхом “стіна на стіну” — це, на мою думку, неправильно. Що б ми не робили, у Росії людей будебільше, тому що вона мінімум втричі більша за Україну за чисельністю населення”, – сказав він.
Він наголосив, що перемога залежить не від кількості мобілізованих, а від наявності передових технологій і озброєнь. Саме над цим, за словами дипломата, повинні зосередитися західні партнери України, замість того, щоб керуватися застарілою логікою масової мобілізації, притаманною Першій і Другій світовим війнам.
“Зламати хребет російській армії можна лише завдяки новітнім військовим технологіям. І нині як ніколи важлива масштабна військова підтримка з боку наших союзників”, — наголосив Огризко.
Чи варто чекати на посилення мобілізації на фоні наступу РФ
Після відкриття Росією нового фронту на півночі Сумщини та заяви президента Володимира Зеленського про загрозу захоплення Одеси, не виключено, що в Україні можуть відбутися зміни у темпах мобілізації. Про це в коментарі ТСН.ua розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
“Якщо ми говоримо про тотальну чи масштабну мобілізацію в Україні, то маємо розуміти, що вона має бути потенційною реакцією на виклики, які демонструє або готує армія РФ. Якщо б були передумови тотальної мобілізації в Росії або збільшення лінії фронту ще на 1 тис. км”, — каже Тимочко.
Він акцентував, що нині надзвичайно важливо не лише продовжувати мобілізацію в її нинішньому форматі, а й зосередитися на загальній військовій підготовці населення. За словами Тимочка, українці мають розуміти основи поводження зі зброєю, а базова військова підготовка, зокрема серед молоді віком від 18 до 25 років, повинна бути максимально ефективною.
Водночас Іван Тимочко нагадав, що у перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році до військових частин і територіальних центрів комплектування вишиковувались черги охочих стати до лав оборони.
За його словами, саме резервісти тоді першими поповнили армію люди, які були підготовлені, мали досвід і чітке розуміння своїх дій.
Тимочко також зауважив, що нинішня лінія фронту не є сталою, вона може змінитися, і в залежності від її довжини зростатиме потреба в особовому складі.
Кого мобілізовують в Україні в першу чергу
У відповідь на запит Української правди Генеральний штаб пояснив, що мобілізаційні плани формуються відповідно до реальних потреб конкретних військових частин. При цьому враховуються бойові втрати, призначення підрозділів, їхня укомплектованість і ситуація на фронті.
“Формування завдань базується на потребах конкретних військових частин з урахуванням їх функціонального призначення, втрат, комплектності та оперативної обстановки. Планування мобілізаційних завдань здійснюється вищим військово-управлінським органом – Генеральним штабом ЗСУ”, – йдеться у документі.
У Командуванні Сухопутних військ додали, що планування мобілізації здійснюється на основі даних системи “Оберіг”, яка показує кількість військовозобов’язаних у кожному регіоні. Це дозволяє ТЦК отримувати завдання, співвіднесені з реальними людськими ресурсами, наявними у відповідній місцевості.
Механізм реалізації виглядає так: Генштаб визначає загальну потребу в особовому складі, обласні ТЦК отримують мобілізаційні плани і передають їх на райони, а районні ТЦК займаються формуванням персональних списків, викликами, врученням повісток та оповіщенням.
