Військовослужбовиця, пресофіцерка полку “Айдар” Анастасія Муцей в ефірі 24 Каналу розповіла, як ухвалила це рішення і що відчула під час свого першого бойового виходу. За її словами, тоді перед нею відкрилася зовсім інша реальність, до якої неможливо бути готовою заздалегідь.

Це ваш може зацікавити:
П’ять кондитерів підтвердили: на 700 г борошна додавайте ось стільки яєць, щоб паска була волога і пахуча

Шлях до війська почався в перший день вторгнення

На початку повномасштабної війни їй було 22 роки, вона жила в Києві й до того не мала жодного стосунку до військової служби. Але вже 24 лютого для себе вирішила, що піде до війська, бо не могла змиритися з думкою, що Росії вдасться принести зло в її країну і нав’язати тут свої правила.

Я вже в перший день повномасштабного вторгнення знала, що долучуся до війська. Я розуміла, що поляжу за цю країну, але справедливість має бути доведена. Ми не можемо дати злу прийти в нашу країну і окупувати її,
– пригадала Муцей.

У перші місяці великої війни вона разом зі своїм найкращим другом, якого тепер уже немає серед живих, вона ходила до територіальної оборони. Тоді охочих було так багато, що її не сприймали всерйоз і фактично відмовляли лише тому, що перед ними стояла молода дівчина без військового досвіду.

На мене дивилися і казали: “Ну що, дівчинка, йди додому”,
– розповіла військова.

Реальна можливість з’явилася тільки в листопаді 2022 року, коли вона отримала шанс потрапити саме в бойовий підрозділ. Чекати довго не довелося, бо, за її словами, в той момент рішення вже давно було прийняте і залишалося лише зайти туди, де можна воювати по-справжньому.

Перший вихід на нуль відкрив для неї іншу реальність

Свій перший бойовий вихід вона пам’ятає досі, бо, за її словами, такі речі не стираються з пам’яті. Це сталося через три місяці після того, як вона долучилася до війська, коли після підготовки вже перейшла в бойову роту й уперше вийшла на нуль.

Я пам’ятаю, що тоді потрапила в іншу реальність. Коли я перший раз вийшла, я просто не повірила, що це реальність. От ти ніби потрапляєш у якусь комп’ютерну гру, яка просто не може бути реальністю,
– пригадала Муцей.

Найсильніше вдарив не лише страх, а сам контраст між звичним життям і тим, що вона побачила на лінії бойового зіткнення.

До слова: на більшості напрямків фронту бої залишаються інтенсивними. ISW повідомляє, що українські сили, ймовірно, відновили контроль над Андріївкою на Сумщині, тоді як росіяни продовжують тиск на півночі Харківщини, біля Куп’янська та зберігають найвищий темп наземних атак саме на Покровському напрямку.

Перед нею було вимерле село із запахом попелу й диму, постійні прильоти, розбитий будинок, у якому тримали позицію, росіяни за дві сотні метрів і поле, де треба було нести чергування.

Я просто дивлюсь на це поле, а там собаки доїдають тіла. Тіла наших ворогів, але ти бачиш це все перед собою. Ти просто дивишся на це все, і ні однієї людини в селі немає. Просто постійні прильоти, прильоти, прильоти. І ти не розумієш, де ти знаходишся. Ти тільки що був у якійсь реальності, де все працює, де ходять люди, а тут потрапляєш просто в інший світ,
– розповіла військова.

Під час того першого виходу вона не показувала, наскільки їй страшно і наскільки все довкола здається незрозумілим. Замість цього просто замкнула ці емоції в собі, зосередилася на завданні й намагалася триматися так, щоб інші не бачили внутрішнього напруження.

Ніяк не було по мені видно, що мені страшно, що мені незрозуміло. Я тоді максимально замкнула всі ці емоції в собі, виконувала свою задачу, яку я маю виконувати, і при цьому ще й якісь жарти жартувала,
– пригадала Муцей.

Додатковою складністю стало те, що на той момент вона працювала в інтернаціональному легіоні й не знала англійської мови. На вихід пішла разом із поляком Міхалом, якого теж уже немає серед живих, і ще одним бійцем із Фінляндії, тому в новій для себе бойовій реальності їй доводилося ще й на ходу вловлювати, як саме рухатися, зупинятися і реагувати на команди.

Останні новини з фронту

На Покровському напрямку росіяни й далі штурмують малими групами, намагаючись просочуватися між позиціями. За словами військових, ворог рухається через посадки, укриття і вже натоптані маршрути, а прикриває такі спроби артилерією, FPV-дронами, мотоциклами й бронетехнікою. Попри постійний тиск, українські підрозділи переважно зривають ці штурми ще під час висування.

Українські сили завдали серії точних ударів по спецпідрозділу ФСБ у Донецьку. Під вогнем опинилися командний пункт і місце базування російського підрозділу, який залучали до диверсій і спецоперацій на окупованій території. За попередніми даними, ворог зазнав помітних втрат, зокрема серед офіцерського складу.

Україна не розглядає жодних нових назв чи формулювань щодо Донбасу. Володимир Зеленський заявив, що в переговорах звучать лише офіційні назви – Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України. У Києві наголошують, що головне – зберегти ці території українськими, а не шукати для них політичні ребрендинги.