Росіяни заявляють, що вже завершили підготовку до нових атак по українській енергетиці. Однак Україна тримає енергетичний удар вже понад три роки. Люди самі, не чекаючи нових прильотів, роблять свої домівки та громади енергоефективними.
Журналістка ТСН Наталія Островська вирушила до наймолодшого міста України — Славутича, що на Чернігівщині. Це місто двічі переживало тотальний блекаут і зробило з цього рішучі висновки. Творення «Енергетичного острова», сонячні панелі на дахах шкіл і садків, когенераційні установки та власна «народна сонячна електростанція» — як славутичани виборюють енергонезалежність, дивіться у спеціальному інспекційному матеріалі з Полісся.
Народна сонячна електростанція на даху будинку культури
За 12 кілометрів від кордону з Білоруссю розташований Славутич — наймолодше місто України, зведене для працівників Чорнобильської АЕС. Коли енергетична тема для цього регіону довгі роки була важкою та болючою, Славутич вирішив написати власний автономний сценарій.
Місцевий Біг-Бен на центральній площі, класичний універсам та сучасний басейн, куди з’їжджаються люди з усієї області — це топові локації міста. Але серед них є одна, яку із землі просто так не побачити.
Це був звичайний дах будинку культури, а незвичайним він став тоді, коли тут встановили народну сонячну електростанцію. Вона належить мешканцям Славутича та жителям сусідніх областей, які об`єдналися у кооператив, придбали паї у вигляді ось таких панелей, а вироблену електроенергію віддають у загальну мережу й отримують за це гроші за „зеленим тарифом”.
«Один майновий пай коштував 15 тисяч гривень. Хтось купив один, хтось два, є такі, хто 70. Коли ми говоримо про пай, виникає асоціація з землею. А тут — електрика. Але ідея та сама, що й під час розпаювання земель. Кооператив — це така форма управління, коли люди скинулися грошима заради спільного виробництва електроенергії», — розповідає голова кооперативу Дмитро Вербицький.
Дмитро згуртував навколо себе близько сотні людей. Славутичани та жителі навколишніх районів зібрали понад 3 мільйони гривень. За ці кошти побудували електростанцію потужністю 400 кіловат, розташовану на трьох дахах.
Читати більше: Унаслідок російського удару по підприємству в Кам’янському загинули четверо людей, є поранені
Досвід двох тотальних блекаутів
Славутич двічі занурювався у тотальну темряву. Уперше — у 2022 році під час окупації, коли російські танки їхали центральною площею міста.
«І вони з автоматами, по кілька людей, бігали по котеджах. Я так злякалася — не передати словами! Думаю, наступного дня піду новини на базарі дізнаюся», — згадує той найстрашніший період місцева жителька Любов Миколаївна.
Ті, хто не звик отримувати новини на базарі, йшли на центральну площу й заряджали свої гаджети безпосередньо від спільної сонячної електростанції.
А от для пані Оксани та її маленького сина Артура викликом стала минулорічна зима, коли після ворожого влучання по підстанції містяни залишалися без світла 4 дні поспіль.
«Найбільші складнощі виникали саме з приготуванням їжі», — ділиться Оксана.
Однак сама лише сонячна електростанція під час тривалих аварійних знеструмлень місто не врятує — потрібен комплексний підхід.
«Якщо говорити про блекаут, там має бути чітка система та баланс», — підкреслює Дмитро Вербицький.
Як функціонує «Енергетичний острів» Славутича
Саме тому після важкої зими місто у пришвидшеному режимі почало розбудовувати повноцінний «Енергетичний острів». Міський голова Юрій Фомічов, який також має особисті паї у кооперативі, демонструє розроблену систему.
«Якщо не буде газу — буде дуже боляче. Якщо електрики — ми виживемо, Славутич точно», — впевнено каже міський голова Юрій Фомічов.
У місті розбудували унікальну систему тепло- та енергопостачання:
- Приватний бізнес збудував дві котельні на відходах деревини;
- Встановлено сонячні електростанції на дахах дитячих садків та шкіл;
- Запущено когенераційні установки, які одночасно виробляють і тепло, і електроенергію;
- Проведено модернізацію насосів для циркуляції води.
«Десь половину міста можна забезпечити тільки на цьому — по черзі переключаючись і працюючи за графіком. Цю нову установку ми запустили якраз після останнього блекауту», — додає міський голова.
Юрій Фомічов ділиться секретом: у Славутичі живе багато кваліфікованих енергетиків, які допомагають у точних розрахунках, а обладнання фінансують як з місцевого бюджету, так і за кошти міжнародних партнерів. Мер наголошує: на перекладання тротуарної плитки чи ремонт центральної площі з міського бюджету не витратили жодної копійки — це повністю міжнародний проєкт у межах програми «Безбар’єрне місто».
Любов Миколаївна живе у Славутичі від дня його заснування вже 37 років. Вона зазначає, що за пів години місто можна обійти пішки, але найбільше цінує його за людей, які вміють згуртовуватися.
Міжнародний досвід та маштабування в Україні
Приклад об’єднання людей у подібний кооператив поки унікальний для України, але є звичною практикою в Європі.
Наприклад, в Австрії новатора Фріца Герцога свого часу вважали божевільним, коли він зібрав навколо себе 200 однодумців. Внісши по 1000 євро, вони збудували свій перший вітряк. Сьогодні ця енергетична спільнота налічує вже близько сотні вітряків, а їхнє містечко здобуло повну енергонезалежність.
За прикладом Австрії та Славутича такий досвід уже починають маштабувати в інших куточках України. Агенція сталого розвитку «Синергія» наразі допомагає створити енергетичні кооперативи у Мереф’янській громаді на Харківщині та Теофіпольській громаді на Хмельниччині.
«Перш за все необхідно визначити, яку саме потребу ви хочете закрити: чи це забезпечення електрикою водоканалу, чи автономія виробництва. Наприклад, ми працюємо з одним із ОСББ — у них за відсутності централізованого гарячого водопостачання в усіх стоять бойлери. Узимку під час блекауту немає змоги підігріти воду. Вони мають мрію встановити теплові насоси й заради цього готові об’єднатися з бізнесом на першому поверсі», — пояснює голова правління Агенції сталого розвитку «Синергія» Вікторія Вострякова.
Покрокова інструкція: як створити власну енергетичну спільноту
- Зберіть команду: знайдіть як мінімум трьох однодумців, які рухатимуться з вами в одному напрямку.
- Розробіть документи: підготуйте статут та проведіть установчі збори, де оберіть голову та визначте розмір майнового паю.
- Зареєструйте юридичну особу: юридично цей процес схожий на реєстрацію ОСББ чи громадської організації — все оформлюється через ЦНАП та податкову службу.
- Отримайте технічні умови: оформіть ТУ на приєднання об’єкта генерації до електричних мереж.
- Оберіть модель реалізації: визначте, як саме спільнота використовуватиме чи продаватиме вироблену електроенергію.
У Славутичі обрали продаж електрики за «зеленим тарифом». Кожен учасник отримує дивіденди — наприклад, Дмитро Вербицький отримує орієнтовно 3 тисячі гривень на рік з одного паю. Втім, чоловік підкреслює, що це проєкт не про заробіток.
«Це демократична залученість людей до процесу. Це як ОСББ — спільна власність. У природі не може існувати контрольного пакета акцій», — підсумовує Дмитро.
А що ви думаєте про енергетичну незалежність вашої громади? Поділіться думкою в коментарях та розкажіть друзям про цей досвід!
Джерело: tsn.ua
СуспільствоРушник на дверях чи в ролі подарунка: прикмети попереджають про приховану небезпеку
СуспільствоПсихологиня назвала шість рис характеру, які видають у людині швидкохідного пішохода
СуспільствоСьогодні особливе свято: кухарі та кулінари відзначають свій професійний день!
ТерміновоНовиниРеактивний дрон нісся просто на Львів із заходу: у регіоні гриміли вибухи!
ЕнергетикаЕнергетики попередили про обмеження 20 жовтня: де вимикатимуть світло
ТерміновоНовиниПовторний удар по енергетиці на Львівщині: ворожі безпілотники атакували важливий обʼєкт!
