«Ось де рятувальники перебувають — це п’ятий поверх. Оце отвір поруч із ними — моя квартира, яка була на четвертому. Всі меблі опинилися на третьому поверсі. Житла вже немає», — розповідає про пошкоджений будинок львів’янка Роксолана.
Близько 5 години ранку армія рф завдала ракетного удару по Львову. У спальному мікрорайоні, що поблизу аеропорту, зафіксували чотири вибухи.
Історія втраченого житла
У квартирі на четвертому поверсі Роксолана провела своє дитинство. Після смерті матері вона не планувала там оселятися, оскільки донька навчається в іншому районі, та й близькість летовища лякала. Жінка разом із родиною мешкала в орендованому приміщенні.
Восени вона мала намір замінити старі вікна, зробити ремонт та здавати помешкання, проте плани не здійснилися.
«У квітні поточного року я сюди приїжджала, вирішила трішки перевезти старі фотокартки. Але, звісно, більшість речей залишилася там», — каже Роксолана.
Про подію вона дізналася з месенджерів, а згодом надійшли дзвінки від друзів.
«Над нами мешкав хлопець, я навіть не чула, чи він живий, чи ні. Там двоє безвісти зниклих, наскільки мені відомо», — зазначає жінка.
Вулиця Патона у Львові наразі перекрита. Поруч із епіцентром удару працює спецтехніка. Під ногами все ще хрустить скло, чути звуки забивання віконних отворів плівкою.
Навколо понівечених будівель оперативно облаштували штаб допомоги. Попри те, що Львів рідше стає мішенню, схема роботи екстрених служб тут така ж послідовна, як і в столиці.
Допомога мешканцям на місці
Біля наметів ЦНАПу вишикувалися черги — постраждалі подають заяви про пошкодження майна. Серед них чимало літніх людей.
Волонтери роздають їжу та воду, адже в дощовому Львові раптово розпочалася спека. Вони турбуються про кожного: підгодовують співробітників ДСНС, пропонують питну воду, видають плівку для вікон та забезпечують консультації від сервісного центру МВС.
«Люди, які втратили внаслідок обстрілу свої документи, зокрема посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію автомобіля, можуть на місці безоплатно відновити їх. Ми також реєструємо факт втрати автомобіля, якщо він повністю пошкоджений. Відтак власникам не треба потім для цього їхати в сервісний центр», — розповідає Сергій Бобер, завідувач сектору комунікації регіонального сервісного центру МВС Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Рятувальники за допомогою спецтехніки розбирають завали будинку №25, тоді як навкруги — сотні розбитих вікон та понівечених дверей, вибитих ударною хвилею.
У повітрі вже не відчутно запаху горілого, проте воно насичене будівельним пилом, що виникає під час розбирання завалів.
Цей пил скрізь — на деревах, автівках, на людях. Вже за пару годин перебування тут здається, що він проникає всередину і викликає першіння у горлі.
На лавці сидить Валентин. Він у захисних рукавицях, одяг забруднений, сам чоловік виснажений. Його квартира вціліла, проте почувши перший вибух, він кинувся допомагати іншим.
«Тут знайома була, у неї мама паралізована, треба було допомагати. Також були травми у людей. Допомагав їх евакуювати», — каже чоловік.
У Львові він мешкає з 2022 року, він переселенець зі Сходу. Чоловік зазначає, що неодноразово проходив курси домедичної допомоги та переглядав навчальні відео, тому знав, кого рятувати в першу чергу.
«Першими я побачив пару людей із вадами зору. Я завів їх в укриття. Потім вже після відбою шукав їхніх тварин, допомагав зібрати речі».
«Он бачите, там, де стіна, ото там була пожежа. Плити провалилися в квартиру, де нікого не було. Ця квартира якраз горіла. Вона була зачинена, по суті. Ну і там різний хлам лежав, то він і почав горіти», — пригадує Валентин.
Львів’янка Олександра лише три дні тому поховала бабусю. Увесь цей час погано спала. Напередодні ввечері приїхала до батьків і прийняла заспокійливе, щоб нарешті відпочити.
«Я вперше в житті не почула тривогу. Зазвичай я спускаюся в укриття. А тут прокидаюся і розумію, що я вся у склі, навколо уламки. А я жива», — розповідає дівчина.
Ударна хвиля знищила в квартирі всі вікна та двері. Батьки встигли вийти в коридор і не постраждали. Вони демонструють у смартфоні відео з фрагментами скла, що стирчать у стінах спальні.
«Мій чоловік військовий з 2014 року. Багато родичів і друзів служать, ми чули вибухи тут і раніше, тому я не можу сказати, що тут, у Львові, ми не маємо війни», — каже Олександра.
Чимало місцевих жителів розповіли, що за наявності реальної загрози вони зазвичай ідуть в укриття, оскільки цей район протягом останніх років неодноразово ставав ціллю для російських атак.
Людмилі Олексіївні 74 роки. Вона тримає в руках паперовий стаканчик із чорною кавою та вафлю, має легкий макіяж і детально описує ніч обстрілу.
«Я була в підвалі. Бо мені подзвонили і сказали: «Ховайся». Я ще хочу жити, тому завжди іду в укриття. Я знаю, що дехто сидить у помешканнях, а я — ні. Не хочеться бути понівеченою, і вмирати я ще не збираюся», — каже жінка.
До підвалу власного будинку вона прийшла першою. Каже, там прибрано, але навіть ніде сісти. Згодом приєдналися сусіди.
«У мене торба завжди зібрана, взяла ще ліки, вбралася і побігла. У підвалі було добре чути те все. Жахливо. Просто летіло над нами, тому відчуття було страшенне».
У помешканні жінки вибило вікна та балконні рами. Як тільки пролунав сигнал «відбій», вона пішла шукати котів. У неї їх шестеро.
«Вони живі, але поховалися. Бідні, стрес мають, позабивалися під меблі. Якби був один, може, брала б із собою, а так шість не можу забрати».
Жінка стоїть у черзі, щоб подати заяву до ЦНАПу, і найбільше хвилюється, аби вдалося швидко закрити вікна плівкою, щоб коти не втекли з дому.
Наталя також завжди відвідує укриття, проте цього разу повітряну тривогу просто не почула.
«Прокинулася від гучного вибуху. Повиривало вікна, двері, скло, все попадало. Я подивилася, чи вціліла сходова клітка, бо двері вхідні вибило повністю, у сусідів теж. Ми вибігли на вулицю і побачили величезний вогонь», — розповідає жінка.
На місцях ударів завжди можна побачити різні емоції — хтось енергійний через викид адреналіну, інші — мовчазні та налякані.
Читайте також: Зруйновані будинки та розтрощені авто: ДСНС показала жахливі наслідки ворожого удару по Київщині
Відійшовши на 50 метрів від місця обстрілу, можна побачити те саме звичне життя, що триває: відчинені кав’ярні, свіжі фрукти на лотках. У місцевому університеті неподалік триває випускний.
Внаслідок російського обстрілу Львова 30 липня постраждали понад 30 людей.
Станом на зараз рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка. Одна особа вважається зниклою безвісти.
А що ви думаєте про це? Пишіть свою думку в коментарях та поділіться статтею з друзями!
