Православне свято 20 лютого (5 березня за старим стилем) – день пам’яті князя Київського Ярослава Мудрого, преподобного Агафона Києво-Печерського та преподобного Льва Катанського, нагадують Патріоти України.
За старим, юліанським, календарем цього дня згадують Луку Елладського. Із цим днем у наших предків було пов’язано чимало прикмет та вірувань.
***
Князь Ярослав народився 983/985 року (за різними джерелами). Він був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого. У 988 році, коли Володимир хрестив Русь, Ярослава і його братів також хрестили. Ярослав отримав у хрещенні ім’я Георгій (Юрій) – на честь святого великомученика Юрія Побідоносця.
За часів свого правління Ярослав Мудрий продовжив розпочату батьком розбудову Київської держави, і вона за Ярослава набула справжнього розквіту. Ось деякі з досягнень великого князя:
- Ярослав Мудрий першим склав збірник законів на Русі, який складався з 18 статей. У цих законах було виявлено повагу до життя людини, прийняті раніше тілесні покарання і страту замінили на грошові штрафи та інші легкі покарання.
- Князь Ярослав засновував школи при храмах, а також дбав про виховання духовенства. У Києві та в інших містах відкрили книжкові майстерні, де переписували священні та богослужбові книги, трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Також князь заснував першу в державі бібліотеку на території Софійського собору – у ній містилося понад 950 томів і вона мала власну книгописну майстерню.
- Ярослав Мудрий завершив будівництво унікального храму святої Софії, саме місто за правління князя розвивалося дуже стрімко і стало одним із найбільших міст тогочасної Європи, наприклад, тільки в Києві налічувалося близько 400 храмів.
- Благовірний князь наполягав на визнанні святими княгині Ольги, Федора та Івана, вшановував як святих свого батька Володимира та братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.
- Князь Ярослав мав неабиякий авторитет і його можна сміливо назвати тестем Європи – його діти та онуки поріднилися з багатьма поважними королівськими родинами Європи. Сам князь був одружений зі шведською принцесою Інгігердою (Іриною у хрещенні). Київська держава зблизилася через династичні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною, Німеччиною.
Щоб уникнути братовбивчої війни за престол після його смерті, Ярослав склав заповіт дітям: “Ось я відходжу зі світу цього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви брати від одного батька й однієї матері. І якщо будете ви в любові між собою, то і Бог буде в вас, і підкорить Він вам супротивників під вами, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, в чварах сварячись, то і самі загинете, і землю батьків своїх і дідів погубите, що вони придбали її працею великою…”
Помер благовірний князь у Вишгороді 1054 року. Поховали Ярослава в саркофазі в Софії Київській. У 1930-х роках мощі князя було вилучено й описано, однак згодом вони зникли, їхня доля досі не видома.
2008 року князя Ярослава канонізували, а 2016 року освятили на його честь престол храму Малої Софії – колишнього трапезного храму Софійської церкви.
***
Святий Лев, також відомий як Лев Чудотворець, був єпископом Катанським. Лев народився в благородній родині в Равенській митрополії. Він пройшов всі священичі ступені і, завдяки своєму чистому життю та розуму, був призначений єпископом Катанським. Він піклувався про сиріт, вдів, хворих та подорожніх. А також годував, одягав і лікував недуги молитвами. Його серце було відкрите для всіх, і він був пастирем для свого стада.
Якось Лев зіткнувся з волхвом на ім’я Іліодор, який відвернувся від Христа і став служителем бісів. Цей волхв виконував дивні чари та чуда, а Лев намагався його переконати повернутися до Бога. Святого засудили на смерть, але став невидимим перед царськими очима і опинився знову в Катані. Після другого засудження його відвели до Царгорода, де він знову став невидимим перед мечем, який мав його вбити.
Прикмети 20 лютого
- ворони купаються в калюжах – чекай тепла;
- почалося раннє тепло – найближчими тижнями може різко похолодати;
- випав сніг і не розтанув – може бути неврожай;
- сніг із дощем іде – до повені.
За старих часів цього дня прощалися з зимою і востаннє каталися з гір на санчатах – звідси і назва свята “Катальщик”. Існувала прикмета, що чим далі віднесуть тебе санки, тим щасливішим і здоровішим ти будеш.
Що не можна робити 20 лютого
20 лютого за народними прикметами не слід:
- Одягати синій або зелений одяг — за повір’ями, це може привернути невдачі або самотність.
- Починати нові справи — вважається, що вони будуть невдалими, тому краще завершувати старі.
- Дивитися на зірки, що падають — наші предки вірили, що це поганий знак, який віщує хвороби
- Планувати нові справи і давати обіцянки – буде важко виконати.
- Сваритися, сперечатися, особливо з рідними.
Що можна робити 20 лютого
Сьогодні звертаються з молитвами до благовірного князя Ярослава – просять молити Бога за Україну і за мир, додати розуму в смутні часи, зміцнити віру, зцілити тіло і дух.
У народі 20 лютого – традиційне свято Лев Катальщик, яке назвали так на честь преподобного Лева Катанського. Наші пращури намагалися каталися цього дня на санях, востаннє в сезоні. Вірили, хто довше проїде по снігу, на того чекає щастя. Також за старовинною народною традицією сьогодні випікають круглі коржі-колобки, загадуючи при цьому єдине бажання – щоб усе “котилося до щастя”.
