13 лютого пішла у засвіти акторка Вікторія Островська. Глядачі можуть памʼятати її за роллю яскравої рудої повії у радянській кінокартині Леоніда Гайдая “Діамантова рука”. А загадкова фраза її героїні “Цигель-цигель, ай-лю-лю” стала, без перебільшень, крилатою.
Серце Островської перестало битися у віці 85 років. Про це повідомляє низка російських ЗМІ.
Вікторія Островська була уродженкою Києва. В столиці України вона закінчила державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Утім, мріям про успішну акторську карʼєру не судилося стати реальністю.
Після здобуття вищої освіти Островська деякий час працювала диспетчером на автобазі. Згодом вона випадково все ж потрапила на знімальний майданчик – це була “Діамантова рука”. Для акторки це був той випадок, коли навіть така маленька роль змогла стати справжньою окрасою фільму. Колоритну рудоволосу дівчину легкої поведінки цитували всі глядачі радянської комедії.
Після цього киянка знялася ще в одній кінокомедії “Старий знайомий”, де зіграла дівчину в душі. На цьому фільмографія Островської й закінчилася. Ніхто не сприймав її як серйозну акторку, натомість усі пропонували другорядні роли на кшталт повії.
Не змогла відшукати вона свого місця і на сцені, хоча деякий час все ж працювала в Дніпропетровському академічному театрі ім. М.Горького (1964).
Доля Островської була непростою. Вона працювала і прибиральницею, і бібліотекаркою, і навіть тренером з аеробіки. Нереалізованість у професії призвела до того, що жінка поринула в глибоку депресію.
“І раптом – зрив. Моторошна депресія. Накопичилося! Матеріальні муки, зміна професій, невдача в кіно, маленька дитина, хвора мама… Від усього цього хотілося накласти на себе руки. Сльози лилися як із відра. За три тижні схудла на 13 кілограмів”, – розповідала якось Островська.
