У відносинах між Росією та Вірменією виник новий виток напруженості після різких заяв телеведучого-пропагандиста Володимира Соловйова. Міністерство закордонних справ Вірменії викликало посла РФ Сергія Копиркіна і вручило йому ноту протесту через слова, що прозвучали в ефірі державного російського телеканалу.
Нещодавно Соловйов публічно розмірковував про можливість силового втручання Москви у внутрішні справи Вірменії. Він заявив, що Росія нібито може «наплювати на міжнародне право» і розпочати військову операцію, аналогічну так званій «СВО» в Україні, якщо вважатиме це необхідним для збереження своєї «зони впливу». Пропагандист підкреслив, що втрата Вірменії для Москви буде «гігантською проблемою», а сама країна, за його словами, нібито важливіша для РФ, ніж Сирія чи Венесуела, які знаходяться занадто далеко.
В Єревані такі заяви назвали неприпустимими. У МЗС Вірменії підкреслили, що риторика, озвучена в ефірі державного російського каналу, несумісна з союзницькими і дружніми відносинами між країнами. Дипломати вказали, що подібні висловлювання підривають довіру і лише посилюють напруженість.
Ще жорсткіше ситуацію прокоментували у вірменському парламенті. Віце-спікер Рубен Рубенян публічно образив Соловйова, заявивши, що його слова не мають жодного значення для майбутнього країни. За його словами, Вірменія продовжує рухатися до миру і розвитку, незважаючи на агресивну риторику з боку Москви.
“Собака гавкає, а караван іде. Собака в даному випадку – це близький друг і співвітчизник російського бізнесмена Самвела Карапетяна Соловйов, а караван – наша улюблена країна, яка йде до незворотного миру і розвитку”, – написав Рубенян у Facebook.
Формально Росія і Вірменія, як і раніше, залишаються союзниками в ОДКБ та ряді інших інтеграційних структур. Однак після війни в Карабасі та відсутності реальної підтримки з боку Москви Єреван все активніше розвиває співпрацю з США та Європою.
Примітно, що погрози на адресу Вірменії лунають з боку Росії не вперше. Західні ЗМІ раніше відзначали, що Кремль запускає інформаційні кампанії, намагаючись представити Вірменію наступною можливою метою своєї військової експансії.
