📌 Коротко про головне:
- 7% мобілізованих мають законне право на відстрочку від військової служби.
- Неякісна робота ВЛК та ігнорування документів призводять до системних помилок у призові.
- Держава витрачає величезні ресурси на утримання осіб, які не підлягають мобілізації.
Мобілізаційні помилки призводять до того, що близько 7% громадян, які мають законне право на відстрочку, фактично опиняються на службі. Ця проблема набула системного характеру, створюючи не лише соціальну напругу, а й значне навантаження на державний бюджет, оскільки ресурси витрачаються на підготовку та утримання осіб, які не мали бути призвані в армію.
Хто під ударом: причини неправомірного призову
За словами військової омбудсманки Ольги Решетилової, корінь проблеми лежить у неякісному адмініструванні процесів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Базові причини включають недбале проведення військово-лікарської комісії (ВЛК), ігнорування наданих документів, що підтверджують право на відстрочку, або ж просто бюрократичну помилку, коли дані про цивільний стан громадянина не вносяться до електронних реєстрів вчасно.
У зоні ризику опиняються категорії громадян, які мають об’єктивні підстави для звільнення від служби. Зокрема, йдеться про чоловіків, які виховують трьох і більше дітей, осіб, що оформили офіційну опіку над непрацездатними родичами, а також найближчих родичів загиблих, зниклих безвісти або військовослужбовців, що перебувають у полоні. Часто ці люди стикаються з тим, що їхні документи або «губляться», або просто не сприймаються як вагомий аргумент під час проходження комісії.
Ситуація ускладнюється тим, що багато громадян не знають своїх прав або не мають можливості оперативно оскаржити рішення комісії. Це призводить до того, що люди потрапляють до навчальних центрів, маючи на руках всі необхідні докази своєї правоти, проте їхній статус не враховується через застарілі підходи до ведення військового обліку. До речі, важливо знати свої права ще до візиту до ТЦК.
Читайте також: Військовий облік 17-річних: що важливо встигнути зробити до кінця липня
Фінансові наслідки: куди зникають державні ресурси
Економічний аспект цієї проблеми є критичним. Держава витрачає колосальні суми на забезпечення кожного мобілізованого: від харчування та форми до дороговартісного спорядження та засобів індивідуального захисту. Коли людина, яка за законом не підлягає мобілізації, потрапляє до лав ЗСУ, вона отримує грошове забезпечення, проходить навчання, а за потреби — лікування коштом платників податків. У масштабах країни це призводить до мільярдних втрат.
Омбудсманка наголошує, що ці кошти буквально «викидаються в космос». Замість того, щоб спрямувати ресурси на професійну підготовку вмотивованих бійців або закупівлю сучасного озброєння, держава змушена фінансувати утримання «баласту». Адже такі військовослужбовці часто не мають належної мотивації, що в майбутньому призводить або до процедур звільнення, або до випадків самовільного залишення частини (СЗЧ), що створює додаткове навантаження на правоохоронну та судову системи.
Фінансові звіти Офісу військового омбудсмана свідчать, що загальна сума витрат на таких осіб є надзвичайно високою. Хоча точні цифри поки не оприлюднюються, очевидно, що йдеться про стратегічну помилку в управлінні ресурсами, яка потребує негайного виправлення на законодавчому рівні та через посилення контролю за роботою ТЦК.
Які зміни необхідні для виправлення ситуації
Сьогоднішні методи комплектування війська потребують фундаментального перегляду. Експерти вказують на необхідність повної діджиталізації даних, щоб виключити «людський фактор» при визначенні права на відстрочку. Лише автоматизована система, яка підтягує дані з усіх державних реєстрів, зможе мінімізувати випадки, коли люди з законними підставами опиняються у військкоматах проти своєї волі.
Крім того, необхідно впровадити дієвий механізм швидкого реагування на скарги громадян. Наразі система оскарження рішень ВЛК та ТЦК є занадто повільною, що змушує людей місяцями перебувати в армії, не маючи можливості довести свою правоту. Необхідно створити незалежний інститут швидкого перегляду справ, щоб уникнути конфліктів та соціального вибуху.
Наостанок, важливо розуміти, що якісна мобілізація — це не лише про кількість призваних людей, а про їхню ефективність. Мобілізація тих, хто має право на відстрочку, не допомагає вирішити проблему з комплектуванням, а лише погіршує морально-психологічний клімат у підрозділах. Держава має переорієнтуватися на якісний відбір та належне забезпечення, що є єдиним шляхом до побудови боєздатної та вмотивованої армії.
